Улас Самчук - На твердій землі

– А скільки б це коштувало? – поквапився я запитати.

– О… – казав той, розтягаючи кожне слово, – коли брати діло поважно і зробити, як слід… О! Сто двадцять…

– …долярів? Сто двадцять… Чекайте, чекайте… Це щось… – Я замовк.

Це, мабуть, щось справді не те. Я не мав ні стільця, ні горшка, в моїй кишені… Словом – звідки візьму сто двадцять доларів на такі другорядні, тридцять років задавнені справи і коли та вода свобідно лилася стільки часу – хай ллється далі, не буду їй перешкоджати. Я розпрощався з експертом дуже чемно, подякував дуже щиро, а заразом з дуже виразним наміром не турбувати його більше.

Одначе ті трикляті ринви отруїли весь мій спокій, особливо, коли я вертався з нічної зміни і мусів хоч трохи заснути; чортові ринви, без огляду на втому, зривали мій сон і хоч-не-хоч я мусів ними більше цікавитись, ніж небезпекою атомової бомби. Я виходив на оглядини, я наподоблював експерта, вдивлявся спереду і ззаду… Знизу, розуміється, не багато побачиш, треба б вилізти на дах, а це значило – як-не-як, а два поверхи, до того не було драбини, а ще до того – що б я порадив, коли б виліз наверх? Коли треба все міняти, підносити на пів цаля – вагання оправдані. Лишень через мою дурну і вперту вдачу, мене зачепили за живе, я все-таки заризикував, а що не мав драбини (голота хитра на вигадки), я використав вікно убиральні, яке дуже доречно виходило на дах сусіда, звідки без труднощів можна потрапити куди слід.

Відповідно причепурившись, озброївшись генеральним знаряддям, молотком і обценьками, без яких я не сідав навіть снідати, витиснувся бочком крізь вузьке вікно, подряпав до крови носа, викарабався на сусідський гарячий, як сковорода, дах і мої злочинні каналії ринви опинилися перед самим моїм носом у всій своїй первобутній подобі. І що я побачив? Мої ринви по вінця завалені гнилим листям, залиті водою, що в них посходили клени і можливо навіть водилися дикі качки. З пересердя я забув свої страхи, переліз на свій дах, навколішках обслідкував усе довкруги і після цього почувався далебі не гірше, ніж дослідник Стенлі [13] Стенлі Генрі Мортон ( англ . Henry Morton Stanley; 1841–1904) – валлійський журналіст і мандрівник, першовідкривач річки Конго в Африці. , який віднайшов початок ріки Конго.

Я абсолютно й незаперечно ствердив, що мої ринви давно обірвали будь-які ділові стосунки з рурою, яка, у свою чергу, була старанно забита всіляким добром, включно до якогось дитячого черевика і залишків мертвого птаха. Вимагалося негайної операції, і я мусів її негайно виконати.

І я без надуми взявся за діло. Великого мистецтва не вимагалося. Звичайною голою рукою я звільнив ринви від вікових нашарувань органічних і неорганічних пород, ручкою молотка пробив вхід до рури, і на моє радісне здивування застояна вода полилася до рури з таким щирим плюском, ніби ви одного соняшного ранку відчинили клітку і випустили зграю ув’язнених птахів. За кілька хвилин мої обездолені ринви пишалися чистотою, мої руки, обличчя й сорочка нагадували смаровоза, а сам я, коли знов опинився внизу на твердій землі, був гордий, ніби еспанський матадор, який переміг найсильнішого бика.

А коли прийшов черговий дощ, я з приємністю ствердив, що вода з мого даху захоплено стікала законними дорогами, не зраджуючи ніяких ознак спротиву, а ще згодом я мав шану ствердити, що достойний будинок був невинно обвинувачений, що він стояв бездоганно, а що висліди експерта з Оттави були звичайним наклепом.

Після цього я внадився на той дах, ніби до парку на прогулянку, я полюбив цю благородну місію рятування занедбаних і занепалих, я безоглядно полював за кожною підозрілою щілинкою, несамовито замазував все таке асфальтом, аж поки весь той дах не став плямистий, як леопард, а стеля не звільнилася від втручання стихій і зовсім висохла. Перша рішальна і безперечна перемога була за мною.

Але далеко не остання. Усі мої п’ять кімнат, убиральня, кухня, пивниця і навіть сходи вимагали допомоги. І то негайної, бо ж від цього невмолимо залежав успіх усіх моїх господарських затій. Час не стояв на місці, відсотки невблаганно росли і по-хижацьки пожирали всю мою платню на фабриці чоколяди «Равнтрі» [14] «Равнтрі» ( англ . Rowntree’s) – британський кондитерський бізнес, відомий у всьому світі своїми виробами Chupa-Chups, Milky Way, Kinder Surprise, Kit-Kat, Nutella. ; я мусів негайно поробити всі можливі заходи, щоб уникнути цілковитого провалу. Бо ж, як сказано, ввесь мій нижній поверх, а також поважна частина верхнього були остаточно й ритуально призначені в жертву богові наживи й добробуту, але це могло дати ефект лиш тоді, коли там все заблищить і засяє всіма барвами веселки.