Джеффрі Арчер - Надійно прихована таємниця

– Якщо це правда, чому його не заарештували?

– Заарештували, – заявив Мітчелл, – і йому вже мали висунути звинувачення, якби його товариш Тобі Данстейбл, котрий видав співучасників, увечері напередодні суду не вкоротив собі віку в своїй камері.

Емма схилила голову.

– Може, ви не хочете, щоб я продовжував, пані Кліфтон?

– Ні, – заперечила Емма, зазирнувши співрозмовнику у вічі. – Я маю знати все.

– Ваш батько, коли повернувся до Бристоля, ще не знав, що панна Пйотровська була в тяжі. Вона народила дівчинку, яку в свідоцтві про народження записали як Джессіка Пйотровська.

– Звідки ви про це дізналися?

– Тому що коли ваш батько більше не міг сплачувати свої рахунки, панна Пйотровська найняла мене. Як не дивно, у неї закінчилися гроші саме тоді, коли ваш батько успадкував цілий статок. Це стало причиною того, що вона поїхала до Бристоля з Джессікою. Жінка хотіла повідомити серу Г’юґо, що у нього є ще одна донька, і вона вважає, що виховувати дівчинку – його обов’язок.

– А тепер це моя відповідальність, – тихо зронила Емма. Вона помовчала. – Але не знаю, як її знайти, і сподіваюся, що ви зможете допомогти.

– Я зроблю все, що можу, пані Кліфтон. Але через стільки часу це буде непросто. Коли щось дізнаюся, ви станете першою, хто це почує, – додав детектив, підводячись зі свого місця.

Коли Мітчелл кульгав геть, Емма почувалася трохи винною. Вона навіть не запропонувала йому горнятка чаю.

Емма не могла дотерпіти, коли повернеться додому і розповість Гаррі про результати своєї зустрічі з Мітчеллом. Коли вона увірвалася до бібліотеки у Беррінґтон-холі, чоловік відклав телефонну слухавку. На його обличчі була така величезна усмішка, що дружина не втрималася:

– Ти перший.

– Мої американські видавці хочуть, щоб я здійснив гастрольну поїздку Штатами, коли вони видадуть нову книжку наступного місяця.

– Це чудова новина, любий. Нарешті ти зустрінешся з двоюрідною бабусею Філіс, не кажучи вже про двоюрідного брата Алістера.

– Не можу дочекатися.

– Не знущайся, коханий!

– Зовсім ні, бо мої видавці запропонували тобі приєднатися до мене в поїздці, і ти також зможеш їх побачити.

– Я хотіла б поїхати з тобою, любий, але час не міг би бути гіршим. Нянька Раян спакувала свої валізи, і мені соромно сказати, щоб аґенція викреслила нас зі своїх списків.

– Можливо, я міг би змусити своїх видавців погодитися на те, щоб і Себ також поїхав.

– Що, мабуть, призведе до того, що нас усіх депортують, – зітхнула Емма. – Ні, я залишуся вдома із Себом, поки ти підкорюватимеш колонії.

Гаррі підхопив дружину на руки.

– Шкода. Я з нетерпінням чекав другого медового місяця. До речі, як там твоя зустріч із Мітчеллом?

Гаррі був у Единбурзі, виступаючи на літературному обіді, коли Дерек Мітчелл зателефонував Еммі.

– У мене, можливо, є новини, – сказав він, не називаючись. – Коли можемо зустрітися?

– Завтра вранці о десятій годині, те саме місце?

Не встигла вона відкласти слухавку, як телефон знову задзеленчав. Жінка відповіла і почула голос своєї сестри на іншому кінці дроту.

– Яка приємна несподіванка, Ґрейс, але, знаючи тебе, мабуть, є якась поважна причина для дзвінка.

– Дехто з нас працює повний робочий день, – нагадала їй Ґрейс. – Але ти маєш рацію. Я телефоную, бо минулого вечора відвідала лекцію професора Сайруса Фельдмана.

– Двічі лауреата Пулітцерівської премії? – уточнила Емма, сподіваючись ошелешити сестру. – Стенфордський університет, якщо не помиляюся.

– Я вражена, – сказала Ґрейс. – Більше того, тебе зачарувала б промова, яку він виголосив.

– Він економіст, наскільки я знаю? – відгукнулася Емма, намагаючись тримати марку. – Навряд чи це моя царина.

– І не моя, але коли він говорив про транспорт…

– Це вже цікаво.

– Так отож, – зауважила Ґрейс, ігноруючи сарказм сестри, – особливо коли він торкнувся майбутнього судноплавства, заявивши, що англійська корпорація «Оверсиз ейрвейз» планує розпочати регулярні рейси з Лондона до Нью-Йорка.

Емма раптом усвідомила, чому телефонує її сестра.

– Є якась надія отримати стенограму лекції?

– Ти можеш зробити краще, ніж це. Наступним його портом заходу є Бристоль, тож ти зможеш почути його особисто.

– Можливо, я змогла б переговорити з ним після лекції. Я стільки хотіла б у нього запитати, – задумалася Емма.

– Гарна ідея, але якщо вдасться, будь обережна. Хоча він один із тих рідкісних чоловіків, у кого мозок більший за його яйця, але в нього вже четверта дружина і про неї минулого вечора він не згадував.