Виктор Моключенко - Ретроспект - Витоки

— Звісно, суцільна романтика, сувора чоловіча служба. Та тільки думаю, що серед цих романтиків зарубіжних гостей було куди більше.

— А їх легше відловлювати на порогах військкоматів, чим на підступах до Зони, де ми стріляємо без попередження. Така от петрушка, Звіздарю, і ніяких відповідей. Досі так ніхто і не знає, як і чому виникла Зона. Офіційна версія: Зона виникла в результаті екологічної катастрофи, спровокованої іноземними спецслужбами, під час спроби державного перевороту в тисяча дев'ятсот дев'яносто першому році, що б основні сили були перекинуті на локалізацію загрози. По хронології воно так і було, сам пам'ятаєш, які сили були стягнуті в район колишньої тридцяти кілометрової зони.

— Що одначе не завадило американцям висадитися в Севастополі для підтримки стражденної демократії при спробі державного перевороту.

Лисенко знову нервово закурив, відміряючи кроками вузьку кімнату:

— Демократи, звісно. Розвалили державу, розбестили країну, не без допомоги тих же комуністів, від яких лишилася тільки назва. Згадувати страшно в якій вбогості жила тоді країна, черги ці, дефіцит, величезні суми, що розкрадалися по швейцарських рахунках. Але, слава богу, залишилися справжні, ідейні. Які вийшли з тіні і переламали об коліно хребет всій цій братії. Старий уряд усунуто, арештовано, початок реформ і тут війна. Чи як це зараз називають — Севастопольський інцидент.

— Доста ворушити минуле, час думати про сьогодення, полковнику. Про людей твоїх подумати слід. Адже ти розумієш, після безвісті вас тепер із Зони не випустять. Принаймні, живими. Так от, чув я краєм вуха чутки, що генерал Кречет нібито не загинув, а вцілів і осів зі своїми бійцями десь в районі Арсеналу, заснувавши угрупування Путь. Що скажеш?

— Чув, але це неперевірена інформація, Кречет на зв'язок не виходив, а зв'язок, сам знаєш, не працює. Над Зоною проклятий туман і навіть зі супутників роздивитись що-небудь неможливо, про інші засоби я взагалі мовчу. Та й хто ризикне піти вглиб Зони, в саме аномальне пекло заради чуток?

— Адже Кречет так і залишився генералом, вірно?

— Вірно, йому ще героя радянського союзу присвоїли посмертно, а що?

Звіздар підняв медальйон і значуще подивився на Лисенка.

— Ти впевнений, що воно того варто, Звіздарю? Раптом усе це — ретельно спланована акція? Були прецеденти, коли особисти накривали юсівців. І не якихось міфічних шпигунів, якими нас годував колишній, наскрізь прогнилий уряд, а цілком реальних, яким продавали артефакти по чорним каналам. Артефакти, і отримані на їх основі технології цікавлять не лише нас. Одні лише големи чого варті. А американцям до цього ще тупати і тупати.

— Тому й потрібно тримати його увесь час при собі. Крім того, вони теж далеко не дурні, і не йшли б напролом в бік Периметра, вивозячи Листа в стані коми. І останнє — медальйон маркований і закритий грифом секретності Міноборони такого рівня, про які навіть я не маю гадки. Навряд чи це справа рук юсівців.

— Тоді може зовні, за Периметр? Хоча не варіант, після прориву безвісті з'являться вивертні, і як зрозуміти де людина, а де віддзеркалення, що має форму людини? Адже на око не визначиш.

Звіздар ковтком допив холодний чай:

— Полковнику, а не чи допускав ти думку, що в особі Зони ми маємо супротивника страшнішого за усіх імперіалістів разом взятих? Припустимо, я пройду через Периметр, але там нас шукатимуть в першу чергу. Навіть якщо ми й дійдемо, і жетон потрапить за призначенням, то й Листа, і отриману інформацію заховають довіку.

— Хочеш сказати, Зона розумна і кимось координується? Ти далеко не перший хто про це говорить. Якщо це так, то поява безвісті ніяк не випадкова, і сьогодні ми вціліли тільки дивом. Та про таку зброю тільки і мріють і у нас, і у них.

— Безвість буває виключно в центрі Зони і раптом такий збіг. Давай дивитися фактам в очі — вона приходила за цим. І якщо це правда, якщо це ниточка до появи Зони, ключ до ударів по Севастополю, то ми не маємо права його втрачати. Адже ти не хлопчик і розумієш, що ні у нас, ні в американців немає технології зміщення простору. А вся ця пропаганда про те, що удари по Севастополю, в дев'яносто першому, нанесли, нібито, юсівці — чистої води профанація для заспокоєння громадян.

Старий похитав головою:

— У будь-якому випадку, якщо здогадка вірна, то система безпеки жетона влаштована таким чином, що при загибелі біологічного носія інформація стане недоступна, а то і зовсім зітреться. Інакше, навіщо тримати його в комі? Як це не парадоксально, але в Зоні, наповненій пастками, ми можемо хоч щось зробити, а от за її межами ми будемо безсилі. Якщо генерал Кречет живий, і Звіздар відшукає стежку крізь туман, то можна припідняти завісу над всім цим. Полковнику, що скажете? В будь-якому випадку і Листа і жетон залишати тут небезпечно. Йому потрібно загубитися в Зоні і тоді і переслідувачі, можливо, теж втратять слід.