Можливо, кахикати до Повелителя Темряви й не слід було.
— Через тебе я втратив одне життя, Вулику.
— Перепрошую тисячу разів, Повелителю, — аж крекнув пекельник Номер Два. — У мене важливі новини.
Люцифер підвівся з мармурової підлоги. Сьогодні він був убраний підкреслено недбало: в куфайку і тренувальний костюм.
— Сподіваюся, новини про ірландську дівчинку?
Вельзевул ковтнув слину.
— Так, Повелителю. Новини про ірландську дівчинку.
— Добрі новини?
— Стисло висловлюючись… ні.
Диявол зміряв Вельзевула нищівним поглядом.
— Але висловлюючись ширше… ми здобули важливий урок.
Сатана поблажливо звів брови:
— І який же?
— Е-е-е… ми здобули важливий урок, а саме: не можна покладатись на Миїшині голо… голо… як там їх. Одна з них зазбоїла у вирішальний момент і знищила всі можливості повернення. Дівчинка, власне, вже була в тунелі, дяка Б… Повелителеві Темряви.
Люцифер постукав кігтями по столі.
— Уже була в тунелі, кажеш?
— Притому з червоною аурою.
Сатана вирішив:
— Цей Миїші аж надто запишався. Запхни його в каналізацію на кількасот років. Нам саме треба поміняти фільтр.
— Слухаюсь, мій Повелителю, — проскоромовив Вельзевул, силкуючись приховати посмішку. — Одразу зроблю все, як ви наказуєте.
І хутенько пішов до виходу. Забратися звідси якнайшвидше, доки Сатана в доброму гуморі.
— А, ще одне, Вулику.
Демон напружився, очікуючи болісних мук випаровування по тому, як Сатана вдарить розрядом йому межи плечі.
— Так, Повелителю.
— Сьогодні має прибути режисер. Суцільна бойова чорнуха, купа лихих супергероїв та інше лайно. Цікаво, що він зможе створити тут. Зустрінь його сам. Особисто.
Диявол замовк, похрускуючи кожною кісточкою пальців.
— Дивись, не проґав його цього разу, Вулику. А то в Миїші з’явиться товариш по каналізації.
Вельзевул шанобливо вклонився. Завжди сама показуха, подумав він. Сама показуха.
* * *
— Навіть не знаю, — сказав Петро, постукуючи пальцями по екрану свого новенького комп’ютера. (Один програміст саме зібрав його для Раю). — У тебе стільки записів у колонці з мінусом. І нічогісінько в колонці з плюсом.
Меґ стояла з виразом обличчя слухняного дівчатка. Та це не допомагало.
— Тільки поглянь. Крадіжки в магазині. Шахрайство. Вандалізм. Прогулювання уроків. Я міг би продовжити, та не вміщається на екрані.
— А ви поведіть курсором, — порадила Меґ.
— Я вмію працювати з курсором, — кинув Петро, не вельми по-святому. — Я мушу впевнитись. Тебе ніколи не вчили стуляти ротика, чи як?
— Ні, — бовкнула Меґ замість замовкнути.
— І навіщо тобі здалося гамселити того Ригачку?! Насильство в тунелі. Почнімо з цього. Вражаюче навіть як на тебе.
Меґ промимрила щось, що, як їй здавалося, мало звучати як прохання вибачити.
— Навіть не знаю. Ти дала своєму вітчимові камінець?
Меґ кивнула головою. Вона боялась вимовити бодай слово.
— І допомогла тому смертному виконати усі чотири бажання з його списку?
Меґ закивала головою. Дедалі частіше.
Петро почухав бороду. Чекати на його рішення було куди нестерпніше, аніж на цифри в лотереї.
— Ну, гаразд. Тоді гаразд.
Петро нахилився під стіл і натиснув на кнопку. У небі з’явився отвір у формі дверей.
— Знаю, знаю, — сказав Петро, — це аж ніяк не Перлисті Ворота. Але “Перлисті Ворота” просто звучить приємніше, ніж “дюрка в небі”.
Меґ лише кивала й кивала головою — здається, така стратегія спрацьовувала.
Петро кивнув на неї вказівним пальцем, і вона полетіла.
— Лети, — мовив він лагідно. — Здається, хтось на тебе чекає.
Меґ Фінн полетіла до отвору в небі. Там мріла чиясь постать. Меґ іще не зрозуміла, чия, але вже вдихала солодкий запах жасмину.
Одна з найбільших поромних переправ Ірландії. (Тут і далі примітки перекладача).
Вибачте (італ.).
Перепрошую, Святий Петре (італ.).
Так, так (італ.).
Суспільне Радіо і телебачення Ірландії (РТІ) створює власні програми, а також ретранслює передачі інших каналів по телебаченню, радіо чи в Інтернеті.
Читать дальше