Клайв Баркер - Викрадач вічності

Батько подивився на Гарві й нервово посміхнувся.

— Справді? Ви теж були бранцем того упиря?

— Ні.

— То звідки ви все це знаєте?

Чоловік озирнувся через плече — біля підніжжя схилу стояла жінка в білій сукні.

Гарві спробував роздивитись обличчя незнайомки, та крислатий капелюх його затуляв. Хлопчик звівся на ноги, щоб підійти ближче й роздивитися жінку, але чоловік його зупинив:

— Ні, будь ласка… не треба. Вона відправила мене до вас, просто щоб привітатися. Вона пам’ятає вас таким, як зараз, юним, і воліла б, щоб ви пам’ятали її такою ж.

— Лулу… — прошепотів Гарві.

Чоловік ані спростував цей здогад, ані підтвердив його.

— Юначе, я вам багато чим зобов’язаний. Сподіваюсь, я стану для неї добрим чоловіком — так само, як ви були її добрим другом.

— Чоловіком?

— Час летить, — сказав незнайомець, глипнувши на годинник. — Ми вже спізнюємося на обід. Юначе, дозвольте потиснути вам руку.

— Вона брудна, — попередив Гарві, випускаючи землю з правиці.

— Хіба може бути щось краще, ніж… ця цілюща земля? — всміхнувся чоловік.

Він потис Гарві руку, кивнув його батькам і поспішив до дружини.

Гарві дивився, як він щось розповідає жінці, бачив, як вона кивнула, глянула вгору й усміхнулася до нього. А потім вони вийшли на вулицю й зникли.

— Ну, — сказав тато, — скидається на те, що твій Гуд усе-таки існував.

— То ви мені вірите? — здивувався Гарві.

— Тут відбулося щось незвичайне, і ти поводився як справжній герой, — відказав батько. — Ось у що я вірю.

— Досить, — сказала мати, — не треба більше копати, любий. Хай там що лежить під землею, краще йому там і лишатися.

Гарві хотів викинути землю і з другої руки, та батько його зупинив.

— Дай-но мені, — він простягнув руку.

— Навіщо? — здивувався Гарві.

— Я чув, що дещиця доброї магії завжди стане в пригоді. Правда ж?

Гарві всміхнувся та пересипав землю в батьківську долоню.

— Так, — відповів хлопчик. — Завжди.

Після прогулянки до пагорба кожен наступний день був сповнений справжніх чарів. Батьки більше ніколи не згадували ні про Гуда, ні про Дім, ні про зелений схил, та вони не забули — це відчувалося в кожному погляді, в кожному слові.

Гарві знав: батьки лиш приблизно уявляють, що з ним насправді трапилося. Та вони всі втрьох були одностайні в тому, що знову бути разом — це чудово.

Відтоді Гарві почав цінувати кожну хвилину. Звісно, час летів так само стрімко, але Гарві вже не марнував його на зітхання й нарікання. Кожнісіньку мить свого життя він вирішив сповнювати сезонами, що жили в його серці: надією, подібною до птахів на весняних гілочках; щастям, схожим на тепле літнє сонце; осіннім серпанком магії… Та найкращою була любов — любов, якої вистачить на тисячу новорічних ночей.

Клайв Баркер (1952 р. н.) взявся писати «Викрадача вічності» одразу ж після того, як перебрався з Лондона до Беверлі-Гіллз. За рік йому мало виповнитися сорок. На той час публіка вже добре знала, хто такий Клайв: він встиг написати шість моторошних романів, чотири жаскі збірки й зняти два не менш лячних фільми — «Повсталого з пекла» та «Нічну породу». Сам Стівен Кінг назвав його «майбутнім горрору». Видавці також чекали від Клайва нових страхіть. Казочка від Клайва Баркера? Що за жарти?

Одначе впертості в Клайва виявилося не менше, ніж у Гарві Свіка: він написав «Викрадача вічності» за три місяці й продав права на книгу всього за один срібний долар. Видавець геть не пожалкував — тільки в Америці книга розійшлася тиражем у 1,5 млн дол., а права на екранізацію придбала студія «Дісней». Сьогодні «Викрадача вічності» включено в програму багатьох англомовних шкіл, перекладено багатьма мовами світу, і він по праву займає місце на полицях поряд з «Алісою в Країні Чудес» Льюїса та «Геловінським деревом» Бредбері.

Клайв написав цю книгу не задля грошей. 1991 рік був переломним для нього, тож він мусив нагадати собі найважливішу річ у світі: «Живи кожною секундою та пам’ятай, що всі миттєвості життя — казкові й безцінні». Таке його послання собі й Тобі, Читачу.

Сергій Крикун

Дюйм — одиниця вимірювання довжини, дорівнює 2,54 см. 6 дюймів — близько 15 см (тут і далі прим, редакторки, якщо не вказано інше).

Миля — британська й американська міра довжини, приблизно 1,6 км.

Джайв — швидкий бальний танець.