Кемерон Доукі - Усі жінки - відьми. Фатальне кохання

Здесь есть возможность читать онлайн «Кемерон Доукі - Усі жінки - відьми. Фатальне кохання» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2008, Издательство: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Жанр: Фэнтези, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Усі жінки - відьми. Фатальне кохання: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Усі жінки - відьми. Фатальне кохання»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Чарівні ворожки Пайпер, Фібі та Пейдж, що припали до душі шанувальникам серіалу «Усі жінки — відьми», знову вступають у боротьбу з силами зла. Цього разу їм доведеться дізнатися про темний бік шаленого кохання успішного архітектора до відомої художниці — кохання, здатного знищувати всі перешкоди на шляху, аби лишень кохана була поруч. І знов тільки магічна сила трьох здатна подолати монстра, що жахає багатотисячне Сан-Франціско.?

Усі жінки - відьми. Фатальне кохання — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Усі жінки - відьми. Фатальне кохання», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Що у Пейдж виходило добре, так це імпровізація.

— Готова? — спитала Фібі.

— Завжди готова! — зіронізувала Пейдж, пригадавши скаутський девіз.

Вибираючи закляття, Пейдж зупинила свій вибір на найпростішому, побудованому на фундаментальних засадах буття. Основою цього закляття — які багатьох інших — були земля, повітря, вогонь і вода. Ці поняття мали особливо важливе значення для заклинань, що стосувалися матеріальних об’єктів і визначення їхнього місцезнаходження за допомогою магічного кристала.

Але Пейдж вирішила на цьому не зупинятися. Ворожіння з використанням магічного кристала давало чітку відповідь саме тоді, коли була якась річ особи, яку шукали. Але то була розкіш для Пейдж. Усе, що вона мала — це копії портрета Вільяма Ланкастера. Цей недолік вона збиралася компенсувати за рахунок звертання до сторін світу і до чотирьох стихій.

Умостившись на ліжку обличчям до мапи і підібгавши ноги так, наче вона сиділа в таборі перед вогнищем, Пейдж прихилилася головою до спинки. Вони з Фібі принесли з кухні велику дошку для нарізання хліба і підклали її під мапу. Невеличкий розгорнутий аркуш надійно розмістився на великій дошці, навіть не вкриваючи всю її поверхню.

Пейдж по порядку розклала предмети, необхідні для першого заклинання: чотири білі свічки, щільно вправлені у масивні скляні держаки. Вони позначали чотири сторони світу, вказані на мапі: північ, південь, схід і захід.

На нічному столику біля ліжка Пейдж стояли напоготові миска чистої води, фотокопії Вільямового портрета, тоненький золотий ланцюжок, грудочка землі з парку біля Будинку з фресками, а також коробочка сірників. Вона зробила глибокий вдих, щоб заспокоїтися і сконцентруватися, а Фібі тим часом вимкнула верхнє світло, і кімнату поглинула темрява нічного міста, розбавлена слабким мерехтінням вуличних ліхтарів.

— Що ж, — мовила Пейдж. — Давай шукати цього невдаху-зловмисника.

Вона рішуче взяла коробку з сірниками, витягла один і запалила. Вогонь сірника у темній кімнаті здавався неймовірно яскравим. У ніздрі Пейдж вдарив гострий запах сірки. Коли полум’я почало горіти рівно, вона піднесла сірник до гнотика першої свічки і пробурмотіла слова обраного заклинання.

— Північ.

Гнотик загорівся рівним полум’ям.

— Південь.

Пейдж торкнулася сірником найближчої до себе свічки.

— Схід. Захід.

Обережними і вивіреними рухами Пейдж одну за одною запалила свічки. У замкненому просторі їхні вогники горіли рівно, не коливаючись, заливаючи мапу м’яким золотавим світлом. Помахом руки Пейдж загасила сірник, а потім, продовжуючи чаклувати, повторила заклинання про чотири сторони світу:

Північ, південь, захід, схід.
Вас благаю — поможіть!
Що шукаю — покажіть!
Де шукати — розкажіть!

Ледь встигла вона промовити ці слова, як нерухоме полум’я свічок спалахнуло сильніше.

— Поки що все йде добре, — промимрила Фібі, ставши біля нічного столика.

«А тепер — частина друга», — подумала Пейдж.

Не зводячи очей з мапи, вона простягла руку до столика і намацала грудочку землі, яку Фібі принесла з клумб у парку біля Будинку з фресками. Узявши пучку цієї землі, вона кинула її на поверхню мапи.

— Земля, — сказала Пейдж.

Нахилившись, вона легенько дунула — і земля розпорошилася по всій мапі аж до куточків.

— Повітря.

Не зводячи очей з мапи, Пейдж знову простягла руку, і Фібі поставила їй на долоню миску з водою.

— Вода, — мовила Пейдж.

Вільною рукою вона взяла фотографію Вільямового портрета, яку їй теж подала Фібі. Міцно і непорушно тримаючи миску, Пейдж поклала фотографію у воду. Та легенько погойдувалась на поверхні води. Пейдж затамувала подих. Фотографія при цьому лишалася на поверхні саме там, де було потрібно. Повільно й обережно, обома руками Пейдж поставила миску на найближчу до себе, непокриту мапою частину хліборізної дошки.

«Поки що все гаразд, — подумала вона. — А тепер — те, що приведе в дію всю цю конструкцію».

— Вогонь.

Знову простягла вона руку. І Фібі поклала в неї другу фотографію Вільямового портрета. Тепер рухи Пейдж стали швидкими і вправними. Тримаючи фотографію посередині, вона по черзі підпалила кожен її кінчик від чотирьох свічок, що символізували сторони світу. При цьому вона дотримувалася тієї самої послідовності, у якій ці свічки запалювала: північ, південь, схід, захід.

Фотопапір зайнявся швидко, краї фотографії почорніли й почали скручуватися. Коли полум’я торкнулося пальців Пейдж, вона кинула рештки фото в самісінький центр мапи. Він догорів на льоту і упав на мапу дощиком дрібного чорного попелу. Задоволена своєю вправною роботою, Пейдж завершила заклинання:

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Усі жінки - відьми. Фатальне кохання»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Усі жінки - відьми. Фатальне кохання» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Усі жінки - відьми. Фатальне кохання»

Обсуждение, отзывы о книге «Усі жінки - відьми. Фатальне кохання» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x