— Скільки ти маєш життів, дем’їне?
— Сподіваюся, ще одне залишилося.
Каз виборсався з пальта і спромігся стягнути із себе сорочку, обіпершись на умивальник.
— Заради Святих, дозволь нам тобі допомогти, — попросила Ніна. Каз затиснув кінчик бинта зубами і відірвав шматочок.
— Мені не потрібна ваша допомога. Працюйте далі з Кольмом.
— Що з ним не так? — буркнула Ніна, коли вони повернулися до вітальні, щоб вивчити з Кольмом його легенду.
— Те саме, що завжди, — пояснив Джаспер. — Він — Каз Бреккер.
Ще й години не минуло, коли Інеж прослизнула до кімнати й передала Казові записку. Було пізнє пообіддя, і вікна номера люкс палали олійним золотим світлом.
— Вони прийдуть? — поцікавилася Ніна.
Інеж кивнула.
— Я віддала твого листа вартовому біля дверей, і це спрацювало. Мене одразу відвели до двох членів Тріумвірату.
— З ким саме ти зустрілася? — перепитав Каз.
— З Женею Сафіною та Зоєю Назяленскі.
Вілан сів рівніше.
— Краяльницею? Вона в посольстві?
Каз вигнув брову.
— Який цікавий факт ти забула нам повідомити, Ніно.
— Це було не на часі.
— Авжеж, на часі! — розлючено кинув Вілан. Джаспера це трохи здивувало. Здавалося, спочатку крамарик був не проти носити Кувеєві риси. Здавалося, він мало не радів тій віддаленості від батька, яку вони забезпечували. Але це було до того, як вони навідалися до Святої Гільди. І до того, як Джаспер поцілував Кувея.
Ніна трохи відсахнулася.
— Вілане, я думала, що ти подасися до Равки. Ти міг би зустрітися з Женею, щойно опинишся на кораблі.
— Ми всі знаємо, на чиєму Ніна боці, — нагадав Каз.
— Я не розповіла Тріумвірату про Кувея.
Казові губи вигнулися в слабкій посмішці.
— Як я й казав. — Він повернувся до Інеж. — Ти пояснила наші умови?
— Так, вони будуть за годину в готельній лазні. Я сказала їм, щоб переконалися, що ніхто не бачив, як вони увійшли.
— Будемо сподіватися, що вони впораються, — озвався Каз.
— Вони можуть керувати країною, — обурилася Ніна, — зможуть упоратися і з кількома нескладними інструкціями.
— Для них безпечно бути на вулицях? — поцікавився Вілан.
— Вони, напевно, єдині гришники, які в безпеці в Кеттердамі, — припустив Каз. — Навіть якщо шуанці набираються сміливості, щоб знову кинутися на полювання, вони не почнуть із двох равканських високопосадовців. Ніно, чи має Женя достатньо навичок, щоб повернути Віланову зовнішність?
— Не знаю, — зізналася дівчина. — Її називають Першою Краяльницею, і вона однозначно найталановитіша з усіх, але без парем... — їй не потрібно було пояснювати. Парем було єдиним, що допомогло Ніні впоратися із дивовижним перетворенням Вілана на Кувея. Утім, Женя Сафіна була легенда. Усе досі було можливим.
— Казе, — попросив Вілан, жмакаючи низ своєї сорочки, — якщо вона захоче спробувати...
Бреккер кивнув.
— Але тобі доведеться бути вдвічі обачнішим на аукціоні. Твій батько не хоче, щоб ти з’явився й зіпсував його шахрайство із Торговельною Радою та міською вартою. Розумніше буде, якщо ти почекаєш...
— Ні, — заперечив Вілан, — з мене досить бути кимось іншим.
Каз здвигнув плечима, але Джасперові здалося, що він отримав точнісінько те, чого хотів. Принаймні цього разу Вілан прагнув того самого.
— А хіба в готельній лазні не буде відвідувачів? — поцікавився стрілець.
— Я зарезервувала її для пана Рітвельда, — пояснила Ніна. — Він дуже соромиться роздягатися перед іншими.
Джаспер застогнав.
— Будь ласка, не говорімо про те, як роздягається мій батько.
— Це через перетинки в нього на ногах, — пояснила Серцетлумачниця. — Його це неабияк непокоїть.
— Ніна з Матаясом залишаться тут, — повідомив Каз.
— Я мушу бути там, — запротестувала дівчина.
— Ти равканка чи член нашої команди?
— І те і інше.
— Точно. Ця розмова й так буде досить мудрованою, навіть без того, щоб ви з Матаясом каламутили воду.
Попри те що вони трохи посперечалися, врешті-решт Ніна погодилася залишитися, якщо замість неї туди піде Інеж.
Проте Мара лише похитала головою.
— Я б воліла туди не йти.
— Чому? — не розуміла Ніна. — Хтось мусить притягати Каза до відповідальності.
— Гадаєш, я із цим упораюся?
— Нам варто принаймні спробувати.
— Я люблю тебе, Ніно, але равканський уряд не надто добре поводиться із сулійцями. Я не зацікавлена в обміні люб’язностями з його лідерами. — Джаспер ніколи по-справжньому про це не замислювався, і з враженого Ніниного обличчя було зрозуміло, що вона теж. Інеж міцно обійняла дівчину. — Ну ж бо, — попросила вона. — Кольм замовить нам якоїсь нездорової їжі.
Читать дальше