Террі Гудкайнд - Дев'яте Правило Чарівника, або Вогняний Ланцюг

— Але ти продовжував діяти, тому що вважав що правий?

Все ще посміхаючись, Річард кивнув.

— Тоді не дозволяй своїй сварці з дідом зруйнувати твоє життя.

Він підняв руку і знову впустив її.

— Але це занадто…

— Ти кинув все через слова Зедда, навіть не намагаючись зрозуміти те, що сказала Шота.

Він направив на неї уважний погляд. — Про що ти?

— В обмін на Меч Істини Шота дала тобі інформацію, щоб допомогти знайти правду. І в тому числі вона сказала «те, що ти шукаєш, давно поховане».

— Але це ще не все. Кара розповіла нам з Зеддом, що сказала Шота. Очевидно, найважливішим в її словах були слова «Вогняний Ланцюг». Правильно?

Річард кивнув, уважно слухаючи.

— Вона сказала, що ти повинен відшукати кістки в Долині Небуття. А ще Шота порадила остерігатися гадюки з чотирма головами.

— Що таке Вогняний Ланцюг? Де знаходиться Долина Небуття? Що ще за гадюка з чотирма головами? За цю інформацію, Річард, ти заплатив високу ціну. І що ти зробив з нею? Ти запитав Зедда. Він сказав, що не знає, зате сказав, що розчарований в тобі. Так що? Через це ти збираєшся відкинути все інше? Просто тому, що старий, який не уявляє, що значить для тебе Келен, який не знає, як ти провів останні роки, сказав, що ти діяв по-дурному? Ти ж не хочеш залишатися тут і стати його кімнатною собачкою? Чи ти хочеш перестати думати, і в своїх роздумах залежати від його думки?

— Звичайно, ні.

— Біля могили Зедд був дуже сердитий. Ми з тобою не можемо навіть уявити, через що він пройшов, щоб забрати у Шоти меч. Ти ж не очікував, що він зрадіє? Не чекав, що він скаже «так, Річард, це була прекрасна думка, віддати меч цій жінці». Повернення меча коштувало йому чималих зусиль, і, звичайно ж, він вирішив, що ти вчинив дурницю. Ну і що? Це — його думка. Можливо, він навіть правий. Але ти вважав, що можеш пожертвувати тим, що він тобі дав, чимось цінним, щоб отримати щось ще більш цінне. Ти-то думав, що це була справедлива угода. Кара розповідала, що спочатку ти вирішив, що Шота тебе обманула, але потім повірив, що отримав щось цінне. Це правда?

Річард кивнув.

— А що сказала Шота про вашу угоду?

Річард пильно дивився на високі вежі позаду Ніккі. Він згадував.

— Шота сказала: «ти хотів знати те, що відомо мені і допоможе віднайти правду. Я дала тобі це: Вогняний Ланцюг. Усвідомлюєш ти це зараз чи ні, але це справедливий обмін. Я дала відповіді, які були тобі потрібні. Ти — Шукач, або, принаймні, був ним. Ти повинен сам відшукати значення цих відповідей».

— І ти їй повірив?

Кілька митей Річард думав, його пильний погляд ковзав по сторонах.

— Так. — Коли він знову поглянув на неї, в його очах знову виблискувала іскра життя. — Я дійсно їй повірив.

— Тоді ти зобов'язаний сказати мені, Карі, своєму дідові, кому б то не було, що якщо ніхто з нас не має наміру допомагати тобі, ми всі повинні забратися з дороги і дозволити тобі діяти так, як ти вважаєш за потрібне.

Він посміхнувся, хоча і трохи сумно.

— Ти — чудова жінка, Ніккі. Ти переконуєш мене продовжувати боротися, навіть коли сама не віриш в те, за що я борюся. — Він нахилився і поцілував її в щоку.

— Мені дуже шкода, що я не вірю, Річард… заради тебе.

— Я знаю. Спасибі тобі, друже. Мало кого турбувала б допомога другові більше, ніж істина. Він потягнувся і узяв її за підборіддя, змахнувши великим пальцем сльозу з її щоки. — Ти зробила для мене більше, ніж ти думаєш, Ніккі. Спасибі.

Ніккі відчула легковажну радість, змішану з тривогою. Схоже, вони повернулися туди, звідки почали.

Їй дуже хотілося обійняти його, але замість цього вона взяла в долоні його обличчя.

— А тепер, — сказав він, — нам варто піти назустріч Енн і Натану. Можливо я дізнаюся, що таке Вогняний Ланцюг, і яка його роль у всій цій історії. Ти мені допоможеш?

Ніккі посміхнулася і кивнула, занадто зворушена, щоб говорити. Потім, не в змозі більше стримуватися, обняла його і сильно притиснулася до нього.

Вираз на обличчі Енн, коли вона побачила ідучу між колон Ніккі, був невимовним. Ніккі могла б голосно розреготатися, не будь вона такою виснаженою після важкої розмови з Річардом.

Наскільки Ніккі знала, пророк був дуже старий, але той зовсім не виглядав немічним. Високий, широкоплечий, біле волосся вишуканими хвилями спадає на плечі — він справляв враження людини, ще здатної гнути підкови, і зовсім не з допомогою магічного дару. Пильний погляд темно-голубих очей нагадував погляд хижака, лякаючий і звабливий одночасно. Погляд Рала.