Роджер Желязни: Рука Оберона

— Правильно. Я думаю, що Бранда зовсім не можна підпускати до Лабіринту, так як якщо він ступить на нього, ймовірність катастрофи різко зросте.

— І ти думаєш, що він дійсно здатний переноситися майже миттєво, в той час: як тобі буде потрібно довго йти. Тримаю парі, що він просто чекає сходу місяця, і як тільки Тир-на-Нгот появиться, він буде всередині, прямо поруч з лабіринтом.

— Я бачу грунтовність твоїх доводів, але не відповідь.

— Відповідь той, що сьогодні вночі ноги твоєї не буде в Тир-на-Нготі.

— Хвилиночку!

— Яке там хвилиночку! Ти викликав майстра стратегії, так що тобі краще вислухати, що він хоче сказати.

— Слухаю, слухаю.

— Ти погодився, що ти, ймовірно, не зможеш дістатися туди вчасно. Але дехто інший зможе.

— Хто і як?

— Гаразд. Я був у контакті з Бенедиктом. Він повернувся. У даний момент він в Амбері, в палаті Лабіринту. До теперішнього часу він повинен вже закінчити проходити його і стояти там у центрі, чекаючи. Ти йдеш до підніжжя Сходів в небесне місто. там ти чекаєш сходу Місяця. Як тільки Тир-на-Нгот появиться, ти зв'яжешся з Бенедиктом через Карту. Ти скажеш йому, що все готово, і він скористається силою Лабіринту і Амбера, щоб перенестися до приміщення Лабіринту в Тир-на-Нготі. Як би швидко не подорожував Бранд, це не має значення, він не може на цьому багато виграти.

— Придумано чудово. Це найшвидший спосіб доставити туди людини, а Бенедикт, безумовно, хороша людина. Він повинен без труднощів впоратися з Брандом.

— Ти дійсно думаєш, що Бранд не зробив ніяких інших приготувань? — Поцікавився Ганелон. — З усього, що я чув про цю людину, він — розумний, навіть якщо і псих. Він цілком може передбачати щось на зразок цього.

— Можливо. Є в тебе якісь ідеї з цього приводу?

Ганелон зробив розмашистий жест однією рукою, ляснув себе по шиї і посміхнувся:

— Клоп! Вибач. Докучливі маленькі тварюки.

— Ти все ще думаєш, що…

— Я думаю, що тобі краще залишатися в контакті з Бенедиктом весь час, поки він там, ось що я думаю. Якщо Бранд візьме гору, тобі, можливо, доведеться терміново витягти Бенедикта, щоб врятувати йому життя.

— Звичайно. Але тоді…

— Але тоді ми програємо раунд, визнаю, але не матч. Навіть з повністю налаштованим Каменем йому ще доведеться добиратися до первозданного Лабіринту, щоб заподіяти справжню шкоду, а ти його тримаєш під охороною.

— Так, — погодився я. — Ти, здається, все продумав. Ти дивуєш мене своїми швидкими ходами.

— У мене останнім часом було багато вільного часу, що може стати поганим, якщо не вживати його на роздуми. Ось я і подумав. Що я думаю тепер, так це те, що тобі краще рухатися швидше. День-то не стає довшим.

— Згоден. Спасибі за добру пораду.

Він відповів:

— Прибережіть свої подяки, поки ми не побачимо, що з цього вийде.

Потім він перервав контакт.

— Це здавалося важливим, — вимовив Рендом. — Що затівається?

— Підходящий питання, але у мене тепер зовсім немає часу. Тобі доведеться почекати розповіді до ранку.

— Я можу чимось допомогти тобі, Корвін?

— Фактично, так, якщо ви або поїдете удвох, або повернетеся в Амбер по Картці. Мені потрібна Зірочка.

Рендом відразу погодився:

— Зрозуміло, це не складно. І все?

— Так. Зараз поспіх — це все.

Ми рушили до коней.

Я кілька разів поплескав Зірочку, а потім заліз у сідло.

— Побачимося в Амбері, — попрощався Рендом. — Бажаю удачі!

— У Амбері, — погодився я. — Спасибі. Я повернувся і попрямував до підніжжя сходів у небеса, зневажаючи тінь своєї гробниці, яка подовжувалася на схід…

На найвищому гребені Колвіра є місце, яке нагадує три сходинки. Я сидів на самій нижній з них і чекав появи наді мною Тир-на-Нгота. Щоб це відбулося, потрібна ніч і місячне світло, так що половина вимог була виконана.

Алеа заході і сході були хмари. Я злобно поглядав на ці хмари.

Якщо їх скупчиться достатньо, щоб поглинути місячне світло, Тир-на-Нгот розтане до нічого. Це було однією з причин, чому завжди рекомендувалося мати на землі підтримуючу людини, щоб перетягнути тебе по Картці у безпечне місце, якщо місто навколо тебе зникне.

Небо над головою було ясне і всіяне знайомими зірками. Коли Місяць зійшов і світло впало на камінь, де я відпочивав, виникли Сходи в небо, які зметнулись на величезну висоту, прокладаючи шлях до Тир-на-Нготу, міста, яке пливло в нічному повітрі — Відображення Амбера в небі.