Роджер Желязни
Володар Світла
Кажуть, ніби за п’ятдесят три роки після свого звільнення повернувся він зі Злотої Хмари, щоб іще раз підняти рукавичку Небес, стати на герць із Ладом життя й богами, які його запровадили. Послідовники молилися про його повернення, хай навіть молитви їхні були гріх. Не годиться ж бо турбувати молитвою того, хто, хоч би за яких обставин, пішов у нірвану [1] У буддійській традиції — стан повного зникнення індивідуального «я», звільнення з циклу перероджень. Досягається через так зване просвітлення (пробудження). «Будда» саме й означає «просвітлений», «пробуджений» і може бути як власним іменем, так і загальною назвою (Тут і далі примітки перекладача.)
. Та люди в шафранових рясах усе одно благали, щоб Мечник, Манджушрі [2] Один із найважливіших «передпросвітлених» (так званих бодгісатв) у буддійській традиції. Його зазвичай зображають із полум’яним мечем У правиці.
, знову прийшов поміж ними. І, кажуть, Бодгісатва [3] «Істота, що йде до просвітлення». Особа, яка стала на шлях просвітлення, прагне звільнення для всіх розумних істот, але ще не «пробудилася». Також — просвітлений, який після «пробудження» свідомо залишається у світі задля порятунку інших.
почув...
Хто цілком знищив потяги,
незалежний від харчу, чия царина —
непередавана свобода порожнечі, —
шлях їх, як шлях птахів у повітрі,
важко зауважити.
«Дгаммапада»
[4] Чи не найважливіший буддійський текст, збірка афористичних висловів, приписаних Будді. Назву можна перекласти як «Шлях закону». Цитату наведено за перекладом М. Копаниці.
(93)
Послідовники звали його Магасематман і казали, що він — бог. Сам він, однак, волів відкидати «Мага-» [5] «Великий» (санскр.).
й «-атман» [6] Душа, самість, одне з наріжних понять індуїзму. Буддійська традиція натомість існування незмінного індивідуального атмана заперечує.
і звався просто Сем. Богом себе він ніколи не проголошував. А втім, ніколи й не проголошував, що він — не бог. За тих обставин жодне з цих тверджень на користь би не пішло. Мовчання натомість могло б.
Тому особу його оповивала таємниця.
Було це в сезон дощів...
Було це в розповні великої вогкості...
Було це дощовитими днями — піднеслися тоді їхні молитви, за джерело яким правили не чотки й не молитовні колеса, а велика молитвомашина в монастирі Ратрі, богині ночі.
Високочастотні молитви були скеровані вгору, в атмосферу й далі, аж до тієї золотої хмари під назвою Божий Міст, що оперізує цілий світ і вночі нагадує бронзову веселку, а посеред дня робить червоне сонце жовтогарячим.
Дехто з ченців піддавав сумніву канонічність цього способу молитвувати, та збудував машину й керував нею Яма [7] Бог смерті в індуїзмі.
-Дгарма [8] Дгарма або дгамма — закон буття в індуїзмі й буддизмі.
, упалий, із Міста Небесного; подейкували, саме він хтозна-коли збудував і могутню громову колісницю владаря Шиви [9] Одне з верховних божеств у індуїзмі, бог-руйнівник.
— апарат, що ширяв небесами, вивергаючи по собі полум’яні струмені.
Хай він і потрапив у неласку, та Яму все ще вважали найвправнішим із винахідників, хоча сумніву не було: Боги Міста змусили б його вмерти справжньою смертю, коли б тільки дізналися про молитвомашину. Щоправда, не було сумніву й у тім, що справжньою смертю вони б його змусили вмерти навіть без такого приводу, як молитвомашина, коли б тільки він потрапив їм до рук. Як він уладнає це з кармовладцями, було його особисте діло, однак ніхто не сумнівався: щойно прийде час, спосіб він знайде. Він був тільки вдвічі молодший за саме Місто Небесне, а пам’ятало ж заснування того осідку щонайбільше десятеро богів. У питаннях Світового вогню уходив він за мудрішого, ніж навіть владар Кубера [10] Бог багатства в індуїзмі.
. Та це були його менші Атрибути. Найліпше його знали за дещо інше, хоч говорив про це мало хто. Рослий, але не надміру; кремезний, та не опасистий; рухався плавно й повільно. Носив червоне, словами не розкидався.
Читать дальше