Юн Ха Лі - Гамбіт дев'ятихвостого лиса

За винятком того, що дата і час на мечі Черіс були неправильними. Вона була не єдиною, хто був здивований. Техніку, скоріше за все, вразила єресь. Цифри були не лише невірними, вони дрижали і розпливалися, виходячи з зони фокусу. Швидке опитування її групи показало, що мечі кожного бійця мають ту ж саму проблему. Це було досить погано, навіть мечі були розсинхронізовані.

— Мем, може, іншу зброю, — сказав лейтенант Вераб.

— Продовжувати, — сказала Черіс. — Подивимося. — Якщо мечі вийдуть з ладу, їм доведеться перейти на щось інше, але їх слід було випробувати. Вони давали їй надію, якщо це можна було так назвати.

Спочатку все йшло добре. Від кожного змаху меча лягали десятки ейсів. Вони падали вниз, коли силові лінії креслили їхні ряди. Власний меч Черіс методично і діловито працював таким же чином. Один замах вбивав до восьми солдатів в рядах ейсів. Вона завжди була гарною у виборі кута атаки.

Формація Кел трималася, коли вони торували свій шлях через ряди ейсів. Залишки туману на пагорбі забарвилися червоним відтінком. Черіс почала вдивлятися в обличчя ейсів. Вони не сильно відрізнялися від облич її власних солдатів: молодші і старші, темніша шкіра і блідіша, очі переважно коричневі, іноді сірі. Один з них міг би бути близнюком Діненга, якби не його бліді очі. Але вплив штормового випромінювання швидко робив їх розмитими тіням невизначеного кольору, які розсіювалися, коли вони помирали.

Вони зіткнулися з несподіваною проблемою, коли підійшли до генератора шторму. Він стояв на боці вершини крутого пагорба, видний через прозору завісу. Генератор не нагадував нічого іншого, як маленький деформований танк. Черіс запросила дані і отримала аналіз його приблизної маси від одного з Горобців. Відповідь змусила її прикусити губу. Що ж, він не міг плавати.

Ще більш химерним було те, що генератор був незахищений, крім чотирьох сервіторів. Вони були озброєні лазерами, але їх вогонь не проникав через захист Кел.

Черіс зрозуміла, що її формація втрачає ефективність, коли повітря стало холодним і сірим. Їй стало важче дихати, хоч вона мала аварійне постачання повітря, як і всі інші, і вона запідозрила, що це лише початок. І справді, їм ставало все важче і важче рухатися.

Її перші спроби змінити формацію призвели до ще холоднішого вітру, а світ навколо потемнів. Стиснувши зуби — зима, ентропія, прийшов час помирати, але вони так близько — вона спробувала ще одну конфігурацію. Важко було думати, важко дихати. Їй здалося, що вона почула пісню снігу.

— Мені потрібні ваші обчислювальні потужності, - сказала Черіс своїм лейтенантам. Вони були настільки близько до генератора шторму! Ейси були розбиті і відступили. Їм просто потрібно захопити цю жалюгідну штуковину і протриматися до прибуття транспортника. Але, щоб втримати позицію, вони повинні мати робочу формацію. Вона захотіла, щоб повернувся час, коли воювали за допомогою простих куль і бомб.

Їй не подобалася думка про передачу обчислювальних ресурсів від своїх солдатів настільки, наскільки і їм. Але вони були не на навчаннях, де могли підключитися до більш потужної мережі. Вони також не мали доступу до потужностей дружнього пустого транспорту або військової бази. Їй доведеться використати польову мережу, якою вона командувала.

Черіс дала їм кілька секунд на те, щоб вони підготувались до того, що станеться, а потім перемкнула виділені ресурси на себе. Вона проігнорувала протести, здебільшого рефлексивні: нічого не бачу, втратив координацію, холодно, кілька лайок. Вераб щось говорив лейтенантам, але не вімітив розмови, як варті уваги, тому вона припустила, що він подбає про все інше.

Вона сформулювала своє питання, тому що тільки обчислення могли дати їй відповідь за достатньо короткий проміжок часу. Мережа групи не володіла самосвідомістю сервіторів військового класу, але якщо ви знали, як говорити з системою, вона була здатна чітко відповідати. Коли світ перемістився у бік чорного кольору, мережа інформувала її про те, що вона повинна перейти до певної серії наближень. Вона санкціонувала це та додала деякі обмеження, призначені для швидшого визначення ймовірних рішень.

Проблему було легко побачити: генератор штормів спирався на єретичну механіку, що також пояснювало труднощі пожирачів шторму, це відбулося якраз через зміни у ВК. Черіс з неохотою подумала про необхідність повідомити про це своєму начальству.

Зелено-чорний вогонь закрутився навколо них, ураган зі сміттям. Черіс безмовно просила формацію протриматися достатньо довго, поки мережа пережовувала розрахунки. Швидше, думала вона, відчуваючи такий холод, що не була впевнена, що її зуби перетворились у лід, а пальці не замерзли в артритних конвульсіях.