Генерал сер Річард Ширрефф - Війна з Росією

Високо в небі Морланд почув звук реактивного двигуна.

— Вже недовго! — крикнув Вебб. — Готуймося до удару!

Морланд подивився вгору і побачив у небі на фоні перших слабких смуг світанку темну ракету в формі сигари, що швидко спускалася до сторожової вежі, звідки бійці з «Корди» продовжували поливати противника потоком трасуючого вогню. Безжалісна ракета — істота з комп’ютерним мозком — невблаганно наближалась до землі. Морланд і Вебб залягли на дні яру, тому побачили тільки сліпучий спалах, від якого стало видно все аж до обрію. А потім, через часточку секунди, вони почули ревіння ракети «Маверік», від якого закладало вуха. Ракета, що має лазерний шукач, велику глибину проникнення і роздільну боєголовку, влучила у вишку з точністю снайперської гвинтівки. Морланд перебував за триста метрів від місця вибуху, і з його позиції він здався незначним, наче вся енергія пішла вниз, у землю. Капітан миттю видерся на край яру й виглянув, щоб побачити периметр огорожі. Кулемет тепер мовчав, а коли дим розсіявся, стало видно, що ніякої вежі взагалі немає.

— Чиста робота! — похвалив Вебб. — Пряме влучення... І все обійшлося без ядерної зброї.

— Чорт забирай! Я навіть не сподівався на це... — пробурмотів із полегшенням Морланд. Несподівано поряд із ним виникла постать у вологозахисному костюмі: обличчя в камуфляжному кремі, на голові шолом британських повітряно-десантних військ. Морланд подумав, що, певно, він тимчасово оглух від шуму пострілів і вибухів, оскільки не чув, як цей чоловік наблизився. Озирнувшись через плече, він побачив іще двох однаково одягнених людей, які йшли за першим бійцем. Один із них ніс автомат SA-80, а другий — легкий 5,56-міліметровий кулемет «Мінімі».

Чоловік, що йшов попереду, наблизився і присів поряд.

— Сержант Аткінс, розвідувальний взвод 3-ї парашутної. Ми — передова група. Основна частина команди наближається до зони приземлення просто зараз, — сказав він із сильним акцентом бруммі [41] Англ. Brummie — неформальне прізвисько жителів Бірмінгема у Великій Британії, а також назва акценту, з яким вони говорять. .

Морланд глянув на нього.

— Капітан Том Морланд, командир розвідувального взводу, Перший мерсійський полк. Що вас сюди привело, сержанте? — запитав він з усмішкою. Морланд відчув величезне полегшення. Так чи інакше, а із трьома десантниками поряд усе буде добре.

У цей час позаду він почув сильні ритмічні удари подвійних роторів. Це вертольоти «Чинук» приземлялися з північної сторони за лісом. А потім коротка пауза скінчилась, і численні потоки трасуючого вогню знову запалили небо. Цього разу, однак, стрілянина велась десь над деревами зліва позаду. Це вступили в бій вертольоти «Апач», навантажені летальними боєприпасами і обладнані тепловими та нічними приладами. Вони вели зосереджений вогонь по базі. А слідом за ними пішла в атаку штурмова рота, змусивши захисників бази, що залишилися живими, капітулювати.

Недільний серпневий ранок в Оксфорді зазвичай тихий і спокійний: навчання в університеті ще не розпочалися й наплив гомінких туристів ще не затопив місто. Той ранок не був винятком. Лагідне сонце освітлювало елегантні будинки в місці, де вулиця Сейнт Гілз зливається з Вудсток-роуд. Капітан Том Морланд відчинив двері ресторану «Браунз», де вони з Ніколою Алленбі домовились поснідати.

Відколи капітан повернувся з Балтії, він не раз намагався зустрітися з нею. Він був вражений, побачивши її тоді, ще до війни, через супутниковий зв’язок в Латвії, й тепер дуже хотів не просто поспілкуватися, а говорити довго й без поспіху, надолужуючи все, чого був позбавлений ці роки. Та з того часу, як його вивезли гелікоптером з ядерного бункера в Правдинську, Морланд не належав сам собі. Безліч прес-конференцій, брифінгів, розбір ситуації та аналіз зроблених висновків. А ще були безкінечні так звані дружні розмови з лікарем полкової медичної служби, який дав кілька корисних порад стосовно усунення тривожних симптомів посттравматичного стресу і розладів організму.

На щастя, одна з нарад проводилась у Центрі урядового зв’язку Великої Британії за участю Алленбі. Дізнавшись про всі тонкощі того, як ЦУЗ, та й росіяни, поза сумнівом, також, відстежували хід операції в Балтії, Морланд зі свого боку надав інформацію про розвиток подій. Зокрема, розповів про події в лісі та окремо зупинився на тому, як здійснювався зв’язок. Команду ЦУЗ особливо цікавила кібератака, свідком якої він був, коли росіяни вперше вивели з ладу систему управління та зв’язку в Латвії, після чого, власне, і відбулось їх вторгнення у країни Балтії.