Владимир Кучмук - Програмування на мові Довіря

— Ми не можемо з нашими паличками їздити по всій матінці-Україні… — сумно посміхнувся Сашко.

— До діла, хлопці, — сказав Вадим. — Я підтримую пропозицію Віті і також пропоную негайно вгамувати неконтрольовані процеси.

Хлопці взяли в руки гілочки та схилились над столом.

Для більшості жителів міста бешкетництва вгамувались несподівано. Раптом. Одразу.

Багато з тих, хто вирішив подивитись у вікно, міг побачити, що тільки-но юрба п'яних бешкетників бігла по вулиці і раптом зупинялась та починала швидко розходитись.

І тільки у віддалених районах міста, поки що недоступних впливові, декілька груп погромників продовжували бешкетувати. Але масштаб цих погромів різко зменшився і трохи згодом з погромниками розібрались робітники правоохоронних органів міста, які були підсилені спеціальними групами з обласного міста Донецька. Ситуацію було взято під контроль.

В Ізраїлі мемуне «Моссад» зібрав позачергову нараду консультативної ради. Як виключення, на ній уперше був присутній прем'єр-міністр.

/*Мемуне — вищий шеф.*/

/*Консультативна рада складається з міністрів уряду.*/

— Справа торкається надсекретної операції, яку ми проводимо в Україні, точніше в місті Маріуполь, — розпочав нараду шеф розвідки. — Ви всі знаєте про безпорядки у цьому місті. Повинен сказати, що в ході заворушень загинули одинадцять наших найдосвідченіших агентів.

Він зупинив свою доповідь та глибоко зітхнув.

— Спочатку у нас складалось таке враження, що заворушення були штучно організовані з метою знищення усієї нашої групи: ви знаєте всю найважливішу інформацію щодо цієї справи. Знаєте, що ми отримали перші дані про неї з надр АНБ. Завдяки нашій агентурі. Спочатку у нас виникло припущення про можливі протидії американців. Але півгодини тому надійшло повідомлення від групи «коф», що вони та група «хет» залишились в живих. Вони повідомляють, що юрба бешкетників просувалась вулицею та трощила усе на своєму шляху. Потім чоловік п'ятдесят відкололись від натовпу і почали ломитися до бази групи, яка, на жаль, знаходилась в приватному магазині. В ході швидкого обговорення група «алеф» взяла відповідальність на себе і вирішила відіслати зв'язківців та фінансистів і разом з іншими бойовими групами відбитися від нападників.

/*«Коф» — підгрупа зв'язківців.*/

/*«Хет» — підгрупа фінансистів, яка дбає про фінанси, наймання конспіративних квартир та забезпечення доставки агентів на місця.*/

/*«Алеф» — підгрупа досвідчених убивць.*/

— Зв'язківці не знають, з яких причин їм це не вдалося. Але картина дуже схожа на дійсну: я особисто знаю керівника групи «алеф» Еліаху Ревіві, досвідчений військовик, він міг піти на такий крок. Інформація для присутніх: ще до початку цих подій наші встановили на легковики американців радіомаячки, — він повернувся до прем'єра. — Маленькі радіопередавачі, які працюють по півсекунди один раз за годину. Тобто навіть за втрати значної частини групи ми можемо стежити за об'єктами з годинною дискретизацією, адже такий маячок досить важко викрити. Особливо за нестачі часу.

Мемуне говорив з опущеними до столу очима. Він закінчив свою доповідь і показав це подивившись на усіх присутніх міністрів і зупинив погляд на прем'єр-міністрі.

— Певен, що надважливість справи диктує нам продовжувати цю операцію, — сказав той. — Які будуть пропозиції щодо складу іншої групи?

Усі дипломатично мовчали: нікому не хотілось брати на себе зайву відповідальність. Мемуне відчув, що затягувати паузу далі вже неможливо:

— Ми повернемо сюди агентів із першої групи, щоб детально розібратись в причинах того, що відбулось. Натомість негайно пошлемо до України зовсім нову групу агентів. Але, повинен сказати, цього разу ми можемо відстати від американців…

— Максимально використати наших агентів в АНБ, — тихо наказав прем'єр. — Навіть, коли вони будуть викриті, ми зробимо все можливе для їхнього спасіння. Гадаю — усім присутнім зрозуміло, що справа варта того.

Він поклав руки на стіл, сперся на них та встав із місця. На цьому коротка нарада, а точніше відкритий обмін думками між мемуне та прем'єром, закінчилась.

Вільям Годріч добре розумів, що довго притримувати інформацію такої важливості йому не тільки не вдасться, але й дуже небезпечно: тепер досить багато людей було залучено до операції. Тому він, після розгрому ядра ізраїльської групи, підготував секретну докладну записку для президента країни. Він свідомо пішов на такий безпрецедентний крок: обминаючи своє безпосереднє керівництво, звернувся прямо до президента. Його доповідь була розроблена таким чином, щоб підштовхнути президента до думки, що надважливість справи диктує посвячувати в неї якнайменшу кількість осіб. Тобто має смисл доручити оперативне керування справою на цьому етапі саме йому, Годрічу, зрозуміло, з негайним інформуванням про розвиток подій вищих осіб держави. Така тактика давала йому можливість бути завжди на крок попереду конкурентів, і дозволяла вчасно особисто втрутитись в події на випадок небажаного сценарію їхнього розвитку.