Владимир Кучмук - Програмування на мові Довіря

Вільям Годріч взяв в руку ручку, написав у своєму робочому блокноті: «Поквапити Сема Джоша». Він нервово натиснув на кнопку зв'язку із секретаркою, але сказав досить спокійно:

— Місіс Уолш. Будь ласка, викличте чергового Джоша до мене знову.

Сем повернувся до кабінету начальника.

— Слухаю, сер.

— Вибачте, Семе, що викликав знов. Але що ви можете сказати щодо нашої резидентури в Ізраїлі. Мене цікавить можливість отримання зворотної інформації з «Моссад» на випадок наших протидій в Ізраїлі.

— Тиждень тому я доповідав вашому заступникові, сер: наш резидент в Єрусалимі несподівано загинув: потонув. Ми намагаємось відтворити керування нашою мережею. Але, ви знаєте, що новому резиденту буде важче вжитися в ситуацію.

— Добре. Але все ж таки покваптесь. І ще. Зрозуміло масові заворушення знову привернуть увагу до цього міста. Подбайте, будь ласка, щоб було щонайменше коментарів, які б пов'язували між собою відомі події.

— Слухаюсь, сер.

— Тепер можете йти.;

У повній відповідності з отриманим завданням, агенти ЦРУ почали виконувати розроблений в АНБ план.

До цього спокійного літнього ранку Маріуполь був доволі глухою провінцією. Віддалене від центру промислове місто жило своїм звичайним життям. Зрозуміло, що сучасне тихе життя зовсім не означало відсутності криміналу. Бували і вбивства підприємців і служників закону, які стали, можна сказати, звичайною ознакою «ринкової економіки», і мешканці зазвичай коментували ці події так: «Не зійшлись у ціні».

Однак останнім часом ситуація різко змінилась: в місті несподівано почала бешкетувати п'яна молодь. За кілька годин з початку заворушень почали поступати перші повідомлення про постраждалих, у тому числі і вбитих. Особливістю гармидеру було те, що бешкетництва не були обмежені якимсь окремим районом міста, а як добре організована пожежа, одночасно почались в усіх районах міста.

Події почали виходити з-під контролю місцевої влади. Вкрай тривожні телеграми полетіли до Києва.

Місцеві радіостанції працювали й коментували події з подивом, але дуже обережно: адже до цього моменту не було ніяких причин до спалаху насильства. Міжнародні радіостанції відреагували швидко, але й вони також були спантеличені розвитком подій: до того ж інформація надходила з непідтверджених джерел. Знову на деякий час інформаційні повідомлення з Маріуполя опинились в центрі повідомлень по всьому світі. Але цього разу вони мали яскраве тривожне забарвлення. Продюсери із СNN гірко пожалкували, що відізвали свого кореспондента з Маріуполя одразу після проведення повторного голосування.

А Сем Джош спокійно доповідав своєму керівникові:

— Завдання виконане. Наші доповідають, що більшість активних конкурентів знищена. Залишились двоє з групи фінансової підтримки та двоє зв'язківців — для створення видимості фактору випадковості.

— Спасибі, Семе. Я читав огляди у пресі. Блискуче виконання. Певен, що «Моссад» нічого не запідозрить.

— Згоден із вами.

— А тепер власне до самої справи: що відомо про розробника?

— Поки наші агенти нічого не повідомили. Шукають, сер.

— Я тут трохи подумав і гадаю, що наш розробник або група розробників, що до речі, ймовірніше, неодмінно повинні втрутитись в ці події. Треба це використати. Негайно: орієнтуйте агентів на визначення сфери дії можливого впливу. Дайте їм ще двадцять чотири години і наполягайте на скорішому виконанні завдання.

— Так, сер.

Тим часом хлопці зібрались у своїй конторі. Вони були дуже засмучені несподіваним і дуже швидким розвитком подій.

Анатолій подивився на інших.

— Що ви думаєте з приводу бешкетництва в місті?

— Може це якійсь побічний ефект впливу? — обережно висловив свою думку Олександр.

— Не виключено… Ми ще багато чого не знаємо про механізм роботи нашого відкриття, — відповів йому Вадим. — Але у мене таке відчуття, що ці події носять штучний характер… Хоча вони, — він розвів руками, — дійсно почались практично одразу після повторного голосування… Підкреслюю, після повторного. Крім того, ця хвиля насильства значно виходить за межі нашого впливу.

Віктор уважно подивився на Вадима.

— Треба негайно вгамувати бешкетництва.

— Знову-таки впливом? — поцікавився Анатолій.

— Нам нічого іншого не залишається. Ситуація може вийти за межі нашого теперішнього контролю. А тоді і ми вже нічого не зможемо зробити…