Роберт Шекли - Цивілізація статусу

Тепер його ворог був у своїй найнебезпечнішій формі, але вона була такою ж фальшивою й умовною, як несправжні сни про Землю. Машина Баррент-1 випустила тонке щупальце, кінець якого спалахував яскраво-білим вогнем. Коли вона наблизилась, щупальце сховалось і на його місці з'явилася шарнірна металева рука, яка закінчувалася кинджалом. Бар-рент-2 ухилився і почув, як ніж заскреготав об каміння.

«Це тобі лише здається, — сказав собі Бар-рент-2, — насправді це не машина і ти не повернувся на Омегу. Це лише половина твоєї сутності, з якою ти борешся, це не що інше, як лише ілюзія смертельної небезпеки».

Але він не зміг цьому повірити. Машина-Баррент знову під'їжджала до нього, її металевий панцир блищав від брудно-зеленої речовини, в якій Бар-рент-2 відразу впізнав контактну отруту. Він кинувся навтьоки, намагаючись уникнути фатального дотику.

«Насправді не існує жодної небезпеки», — переконував він себе.

Нейтралізатор вилився на металеву поверхню машини, змиваючи з неї отруту. Машина спробувала протаранити його. Баррент з останніх сил намагався її відіпхнути, але вона тиснула на нього з неймовірною силою, і він відчував, як вгинаються ребра.

«Це все відбувається не насправді! Ти дозволяєш своїм умовним рефлексам довести тебе до смерті! Ти не на Омезі! Ти на Землі, у власному будинку, дивишся у дзеркало!»

Але зненацька він відчув справжній біль — начебто цілком реальна металева рука вгатила його в плече. Баррент відскочив.

Жахливим було не лише те, що він умирав. Найгірше, що Баррент вмирав занадто рано — перш, ніж зміг попередити омегіан про страшну небезпеку, вкорінену глибоко у їхній власній свідомості. Він нікому не встиг розповісти про катастрофу, яка може спіткати будь-яку людину, котрій вдасться відновити свої спогади про Землю. Наскільки Баррент міг здогадуватись, ніхто досі не залишився живим, пройшовши через це. Якби він наразі встояв, можна було б вжити якихось запобіжних заходів, знайти засіб протидіяти цьому.

Баррент підвівся на ноги. Вихована змалечку соціальна відповідальність зараз допомагала йому. Він не міг дозволити собі померти тепер, коли його знання були критично важливими для Омеги.

«Це все не насправді», — повторив він собі, коли машина-Баррент обернулася, набрала швидкості і кинулася до нього. Він змусив себе дивитись крізь машину і усвідомлювати, що це його хвора уява під впливом навіяного колись у закритому класі уроку створила цього монстра.

«Це не справжня машина».

Він нарешті повірив у це...

І вдарив кулаком у ненависне обличчя, відображене у металі.

Його засліпив нестерпний біль, а потім він втратив свідомість. Коли Баррент прийшов до тями, він був сам у власному будинку на Землі. Рука і плече боліли, кілька ребр, здавалося, були зламані. На лівій руці зяяли рани від укусу трихомодара.

Але свою праву закривавлену руку він порізав тоді, коли розбив дзеркало. І зруйнував цим Баррента-1 — остаточно і назавжди.

Англійська ідіома, яка означає несправедливий суд, пародію на судочинство. — Тут і далі — прим. перекл., якщо не зазначено інше.

Надзвичайний суд при королі Англії, що існував у 1487– 1641 роках. Створено Генріхом VII для судів над дворянами.

Складова частина Конституції Великої Британії, законодавчий акт, який прийняв англійський парламент 1679 року. Надає суду право контролювати законність затримання й арешту громадян. — Прим. ред.

Лат. «non + conformis» — не + подібний. Індивідум, який незгодний, не сприймає або критично сприймає норми, цінності й цілі, що панують у конкретній групі в конкретному суспільстві. — Прим. ред.