Олександр Шалімов - Зустрiч з тиранозавром

Потiм я вклав кiлька патронiв динамiту мiж колодами, що закривали вихiд з розколини, i пiдпалив шнур. Ми сховались за скелями. Гримнув вибух. Вихiд з розколини був вiдкритий. Ми чекали. Минуло кiлька хвилин, i ящiр, немов величезна жаба, пострибав до рiчки, важко гепнувся у виду i, лякаючи крокодилiв, поплив у бiк озера…

Коли ми вирушили в дорогу, настала нiч. Здалеку долинув чийсь регiт.

Квалi прислухався.

- Гiєна смiється, - сказав негр, - Мабуть, над Персi Ух…

Гiєни все-таки смiялися останнiми.

Через тиждень ми добралися до берегiв Убангi. На плоту переправилися на пiвнiчний берег, добрели до французького поста i тут розпрощалися.

- Куди пiдеш? - спитав Квалi.

- На батькiвщину. В Польщу… Прощай, Квалi!

- Прощай, брате! Приїзди знову Конго, коли мiй країна стане вiльний!

Вiн легко стрибнув у пiрогу…

Через кiлька днiв мене лiтаком доставили в Конакрi. Тут я зустрiвся з Борщаком. А потiм - теплохiд, Гдиня, Судети…

Але тепер все позаду. На столi свiжий номер американського журналу. В ньому надрукована замiтка про зуб Tyrannosaurus beizi ritas. Прiзвище автора обведене траурною рамкою. Внизу примiтка, що професор Турський трагiчно загинув у кiгтях сучасного хижого ящера. В редакцiю журналу вже надiслано листа про те, що професору Турському пощастило врятуватись. У грунтовнiй статтi описаний велетенський ящiр-хижак, що зберiгся в болотах екваторiальної Африки, Стаття iлюстрована кольоровими фотографiями.

Мiстеру Леслi Бейзу я писати не став. Прочитавши мою статтю, вiн зрозумiє, що його гра програна.

А ще передi мною лежать списанi аркушi паперу - начерки планiв нової експедицiї в країну динозаврiв.