Олександр Шалімов - Зустрiч з тиранозавром

- Менi все вiдомої, - вигукнув я. - Чех убитий Рiчардсом за кiлька метрiв звiдси. А тебе, бандюго, заарештують в першому ж мiстi, в якому ти появишся…

Персi нахмурився.

- А ви, справдi, пронюхали дещо. Але щодо мене - брехня, Персi Вуфф працює чисто. Мiстер Бейз знав, кому доручити цю справу. Крiм усього, я везучий. Лев полегшив менi роботу. Вiн тiльки поспiшив. Якби не лев, Рiчардс умер би трохи пiзнiше… Вiн хотiв надто багато. А ви, ви хотiли написати товсту книгу… Хе, хе, з кольоровими iлюстрацiями. Мiж iншим, професоре, ваш пiдпис пiд статтею вже вмiщено в траурну рамку. Я зробив власноручну приписку. I в конвертi, який ви дали Н'Кора, вже лежить мiй лист, з просьбою перевести мої п'ятдесят тисяч на банк у Кейптаунi.

- Кат, ти убив i Н'Кора!

- Професоре, ви надто поганої думки про мене. Н'Кора зараз, - вiн глянув на ручний годинник,- Н'Кора вже трясеться на вiлiсi. Я вiддав йому всю кореспонденцiю. Це чудовий хлопець. Вiн здохне, але доставить її в цiлостi на пошту. А як вiн любить вас! Вiн стрибав од радостi, коли я сказав, що повертаюсь допомогти вам, а вiн поїде в Бумба сам…? Квалi вас любить… Але цьому Квалi я вiдплачу. В Конго не люблять негрiв з карабiнами. Недовго йому прогулюватись по джунглях…

Персi продовжував патякати.

Раптом я згадав, що в заднiй кишенi штанiв у мене лежить складений нiж. Руки мої були скрученi за спиною, але пальцi залишались вiльними. Я почав перебирати ними i дотягнувся до задньої кишенi. Зачепивши нiж пальцем, я затиснув його в долонi. Тепер треба було вiдкрити лезо. Це виявилось нескладним. Персi потягнувся до пляшки i налив вiскi.

Я вже не чув, що вiн бубонiв. Думав лише про вiрьовку, що стягувала руки. Чи вдасться її перерiзати? Нарештi, вона ослабла. Кистi руки були звiльненi. Я поворухнув. лiктями i вiдчув, що руки вiльнi. Але мої ноги були мiцно скрученi, i я не мiг розраховувати одним стрибком опинитися бiля столу, де лежав пiстолет. Треба було чекати, щоб Персi вiдвернувся. Та вiн обiрвав на пiвсловi своє базiкання й поспiшно ступив до мене.

- Вам, здасться, незручно лежати, професоре,- сказав вiн i хотiв помацати вiрьовку.

Тiєї ж митi я щосили вдарив його зв'язаними ногами в живiт. Вiн важко повалився на пiдлогу. Впав намет i прикрив нас.

Я перерiзав вiрьовку на ногах i вислизнув з-пiд брезенту. Але i Персi встиг схопитись на ноги, В руках у нього був пiстолет.

- Гад, ось що ти задумав,- прохрипiв вiн.- А я ще хотiв позбавити тебе вiд мук. Ну, тепер, старий дурень, я прострiлю тобi ноги i кину живцем твоєму ящеру. Ха-ха-ха! - вiн пiдняв пiстолет, ступив два кроки 1 прицiлився в мене.- Смiсться той, хто смiється…

Останнє слово заглушив пострiл.

Вiн здався менi надзвичайно далеким. Дивно, що я не вiдчув болю i продовжував стояти, мiцно стискаючи рукоятку ножа.

I раптом я помiтив, що вираз обличчя Персi рiзко змiнився. В Його очах застигли подив i злоба, i вiн повiльно впав навзнак.

Я озирнувся. До мене бiг Квалi з карабiном у руках…

Я дописую цi рядки в польських Судетах. Зараз весна. Вдалинi за квiтучими садами i червоними черепичними дахами бiлiє. красуня Снiжка. Коли я повернувся на батькiвщину, товаришi помiстили мене в цей санаторiй.

У пустинних алеях старого парку i за письмовим столом я знову й знову переживав подiї останнiх рокiв.

Звичайно, я не мiг зробити iнакше. Моє мiсце тiльки тут, на рiднiй землi.

Я розумiв це i ранiше. Змова, жертвою якої я мало не став, лише прискорила рiшення. Мiстер Леслi Бейз, ми з вами вороги… I не тiльки тому, що ви задумали принести мене в жертву своїй жадiбностi. Ми iстоти рiзних свiтiв - свiту людей i свiту тиранозаврiв… В першi тижнi пiсля повернення мене гнiтили кошмарнi сни. Найчастiше повторявся такий: елегантний чоловiк з животиком i золотими зубами заходив у мою палату. Я впiзнавав мiстера Леслi Бейза. Вiн пропонував укласти контракт, умовляв, шепотiв про грошi i раптом перетворювався на тиранозавра. Страховище насувалось, розкривало люту пащу, я пробував тiкати, кликав на допомогу…

Цi сни бiльше не повторюються. Незабаром я їду у Варшаву - там мене чекає робота.

А в далекому Конго точиться вiйна. Квалi здобуває свободу для своєї батькiвщини…

Я часто думаю про Квалi.

Тодi, того жахливого дня я уклав з ним союз братерства над тiлом застрiленого Персi Вуффа. Мiстер Бейз нiколи не одержить свого ящера,- вирiшили ми. Остання робота палеонтолога Збишека Турського в 'свiтi тиранозаврiв повинна залишитись незакiнченою.

Я написав коротеньку записку Джонсону. Можливо, вiн i не зрозумiв її… Потiм ми закопали тiло Н'Кора. До трупа Вуффа ми й не доторкнулись.