Марина Дяченко: Самум

Здесь есть возможность читать онлайн «Марина Дяченко: Самум» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию). В некоторых случаях присутствует краткое содержание. Город: Харків, год выпуска: 2011, ISBN: 978-966-03-5524-8, издательство: Фоліо, категория: Фантастика и фэнтези / на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале. Библиотека «Либ Кат» — LibCat.ru создана для любителей полистать хорошую книжку и предлагает широкий выбор жанров:

любовные романы фантастика и фэнтези приключения детективы и триллеры эротика документальные научные юмористические анекдоты о бизнесе проза детские сказки о религиии новинки православные старинные про компьютеры программирование на английском домоводство поэзия

Выбрав категорию по душе Вы сможете найти действительно стоящие книги и насладиться погружением в мир воображения, прочувствовать переживания героев или узнать для себя что-то новое, совершить внутреннее открытие. Подробная информация для ознакомления по текущему запросу представлена ниже:

Марина Дяченко Самум
  • Название:
    Самум
  • Автор:
  • Издательство:
    Фоліо
  • Жанр:
    Фантастика и фэнтези / на украинском языке
  • Год:
    2011
  • Город:
    Харків
  • Язык:
    Украинский
  • ISBN:
    978-966-03-5524-8
  • Рейтинг книги:
    3 / 5
  • Ваша оценка:
    • 60
    • 1
    • 2
    • 3
    • 4
    • 5
  • Избранное:
    Добавить книгу в закладки

Самум: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Самум»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

А

Марина Дяченко: другие книги автора


Кто написал Самум? Узнайте фамилию, как зовут автора книги и список всех его произведений по сериям.

Самум — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система автоматического сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Самум», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Не бойтесь закрыть страницу, как только Вы зайдёте на неё снова — увидите то же место, на котором закончили чтение.

Марина та Сергій Дяченки

Самум

Інспектор прилетів удосвіта. Два сонця зійшли одне за одним, і корабель опустився на посадковий майданчик о сьомій шістдесят п’ять за місцевим часом.

— Гришо, — сказав губернатор, — попередь своїх: сидіти на місцях, як пришитим. Побачу когось під час роботи на терасі…

І він значущо замовк.

Губернатор двадцять років владарював на Ірисці, пережив десятки халеп і дві великі виробничі катастрофи, та втримався на посаді. Тепер під нього копали, і ні завадити недоброзичливцям, ні бодай проконтролювати їх губернатор не міг: від Іриски до Центру було тридцять земних годин у дорозі, а зв’язок останнім часом працював нестабільно. Поява чиновника з позаплановою інспекцією могла бути як дрібною прикрістю, так і Останнім Дзвоником, тому губернатор не спав ніч.

Третій зам не любив губернатора, зокрема за те, що той уперто звав його Гришею. Справжнє ім’я зама було Саундер: його батьки, на той момент п’ятнадцятирічні, вирішили, що немовля надто гучно горлає, і нарекли його собачою кличкою. Саундер Григор’єв звик відгукуватися на Сашу, та губернатор прозвав його Гришею, вкотре стверджуючи цим свою свавільницьку владу.

— Побачу когось під час роботи на терасі — штрафом не обійдеться…

До борту корабля вже підповзав гофрований шлюз-перехідник. Губернатор стиснув губи, схожі на слот для приймання купюр, підтягнув комірець і в супроводі двох перших замів і дами-референта пішов зустрічати.

Два сонця, Пес і Щеня, піднімалися вище, і коротшали тіні. Починався погожий яскравий день, на кшталт тих, що примиряють із життям на Ірисці; крізь напівпрозорі стінки шлюзу було видно, як течуть назустріч одна одній дві групи людей. Здавалося, це діється в шлунку викопного ящера; от вони зустрілись, хисткі, простягнули одне одному руки, обмінялися словами, нечутними Саундеру, тривіальними, як мило: «ласкаво просимо на Ірис-46», «колектив станції радо вітає», «найбільший видобувний комплекс», «осада фахівців», «визначні місця», «як долетіли?»

Саундер тривожився. Позапланова інспекція означала, що нормальній роботі не бути ні сьогодні, ні завтра. Не те щоб Саундер надміру любив свою роботу; він був лише організатором, сортувальником ресурсів і потреб, диригентом побутових дрібниць, від школи для нечисленних місцевих дітей до транспортного парку в ангарах, від насосної станції до програмного центру, від басейну на даху аж до підземних сховищ. Усе це працювало й співвідносилося, крутилось і не простоювало тільки тому, що Саундер з ранку до вечора зважував деталі, аналізував, віддавав накази і стежив, щоб їх виконували. Звичайно губернатор не дуже заважав йому, та будь-яка ревізія робила шефа нестерпним: він вимагав од працівників ритуального спектаклю, що імітував діяльність, і це препогано позначалось на всіх справах.

«З другого боку, — міркував Саундер, — якщо інспектор приїхав, щоб викрити губернатора, — викриє обов’язково. Таке господарство, як на Ірисці, не може працювати без кількох посадових злочинів на рік. Усі порушення можна відновити за протоколами, аби хто хотів.

А крім того… можливо, позапланову інспекцію прислали, щоб зафіксувати чудову роботу станції й неоціненний внесок губернатора?»

Саундер устав: відчинилися двері, й увійшла делегація. Попереду ступав сам інспектор, незнайомий чоловік років сорока п’яти, і обличчя його було таким похмурим, що в Саундера зіпсувався настрій.

— Це наш третій зам, — сказав губернатор, чогось величаючи себе в множині. — Е-е-е… Григор’єв Саундер Антонович.

Інспектор хмуро глянув на Саундера, але руки не подав. Саундер побачив жінку за його плечем, молоду, навіть юну. Тінь утоми на цьому обличчі псувала його, як невдала косметика.

— Перепочинете з дороги? — запросив губернатор. — Уже готовий сніданок, до речі, зі звичайної їдальні для спеціалістів, ви зможете з першої хвилини відчути себе в нашому колективі, — він засміявся дещо гучніше, ніж слід було. — Номер у готелі, — він повернувся до Саундера, — Гришо, розпорядись, аби номер був подружнім, люкс, у нас є з видом на сад…

— Достатньо простого двокімнатного номера, — інспектор говорив уривисто й не дивився в очі. — Так вийшло, що я до вас із дружиною.

— І в мене теж є друзі, — сказав губернатор на нараді за годину по тому. — І зовсім не дурні.

Саундер, не бувши великим знавцем чиновницької етики, все-таки знав, що на інспекцію з дружинами не їздять. Хіба що інспекція формальна, по суті — дружній візит.

Читать дальше

Похожие книги на «Самум»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Самум» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё не прочитанные произведения.


libclub.ru: книга без обложки
libclub.ru: книга без обложки
Марина Дяченко
libclub.ru: книга без обложки
libclub.ru: книга без обложки
Марина Дяченко
libclub.ru: книга без обложки
libclub.ru: книга без обложки
Марина Дяченко
libclub.ru: книга без обложки
libclub.ru: книга без обложки
Марина Дяченко
libclub.ru: книга без обложки
libclub.ru: книга без обложки
Марина Дяченко
Отзывы о книге «Самум»

Обсуждение, отзывы о книге «Самум» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.