• Пожаловаться

Марина Дяченко: Стократ

Здесь есть возможность читать онлайн «Марина Дяченко: Стократ» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях присутствует краткое содержание. Город: Харків, год выпуска: 2013, ISBN: 978-966-03-6143-0, издательство: Литагент Фолио, категория: Героическая фантастика / на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале. Библиотека «Либ Кат» — LibCat.ru создана для любителей полистать хорошую книжку и предлагает широкий выбор жанров:

любовные романы фантастика и фэнтези приключения детективы и триллеры эротика документальные научные юмористические анекдоты о бизнесе проза детские сказки о религиии новинки православные старинные про компьютеры программирование на английском домоводство поэзия

Выбрав категорию по душе Вы сможете найти действительно стоящие книги и насладиться погружением в мир воображения, прочувствовать переживания героев или узнать для себя что-то новое, совершить внутреннее открытие. Подробная информация для ознакомления по текущему запросу представлена ниже:

Марина Дяченко Стократ

Стократ: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Стократ»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Світ – це пасма крижаних гір на півночі та жовті пустелі на півдні, страшні ліси на сході та чудовиська глибоко в землі. Світ – це ім’я дівчини, від якої залежить – буде існувати світ чи ні. А Стократ – це людина з мечем, яка йде своїм шляхом, допомагає людям, якщо це потрібно, але ніде не затримується. Чого він хоче, за що б’ється з ворогами? Іноді Стократ і сам не може відповісти на ці запитання. Але, так чи інакше, він має врятувати Світ… і світ…

Марина Дяченко: другие книги автора


Кто написал Стократ? Узнайте фамилию, как зовут автора книги и список всех его произведений по сериям.

Стократ — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Стократ», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Шрифт:

Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Марина та Сергій Дяченки

Стократ

І

…Я розповім тобі, як було створено наш Населений Світ, Вень-Те, що мовою зірок означає «Мерехтливий». Спочатку була пустеля без води, без снігу й туману, без тварин і людей. Тільки каміння та й годі. А над камінням були зірки. Одна з них народила іскру. Маленька іскра полетіла вниз і впала на каміння, а у неї всередині, у міцній оболонці, немов ядро в горісі, спав наш Творець. Коли зірка впала на каміння, Він прокинувся від удару. І, прокидаючись, Він створив наш світ, не поступово, а одразу, цілком. Він створив пасма крижаних гір на півночі та жовті пустелі на півдні, страшні ліси на сході та чудовиськ глибоко в землі. Він створив добрих людей і злих, магію, щоб творити чудеса, і магів, щоб володіти нею. Та найголовніше – він створив тисячоліття нашої історії, і все, що є тепер, було завжди. Ліси стояли, і чудовиська ховалися в норах задовго до того, як зірка народила іскру, і наш Творець у шкаралупі впав на каміння…

Ти можеш у це повірити?

Частина перша

Розділ перший

Світ

Вони зайшли й спинилися, ніби збилися з дороги. У таверні було темно й душно, подекуди на столах чаділи масні свічки, і легко можна було переплутати відвідувача з тінню. Або тінь, що розсілася в далекому кутку, – з відвідувачем.

Незнайомців помітив багато хто, але ніхто не здивувався. Після того, як на півночі раптом розлилася Світла, зносячи мости й переправи, виганяючи людей з халуп і з гарних будинків, до волоцюг усіх станів у цих місцях звикли. Прибулі, коли їх розпитували, говорили одне й те саме: річка ще ніколи не чинила з людьми так, як дозволила собі цього року, без усяких причин і прикмет.

А тепер прийшли ці двоє; служниця за шинквасом підняла брову. Стократ, що сидів, як завжди, обличчям до дверей зліва од входу, підняв очі від кухля з кепським пивом.

– Тільки не тут, – сказала дівчина.

Ніхто, крім її супутника, не чув цих слів, але Стократ умів читати по губах.

– Тільки не тут, – повторила дівчина. – Краще вже в лісі.

Каптур приховував верхню частину її обличчя, губи ворушилися ледь-ледь, крила тонкого носа роздималися. Стократ уявив, як з-під каптура вона оглядає таверну, – калюжі на підлозі, липкі стільниці, потилиці задрімалих п’яниць. Як вдихає неповторний запах «Сірої шапки» – і добре, що дим і чад забивають інші мерзенні запахи. Вона бридлива, вона виросла в доброму домі; авжеж, «тільки не тут».

Компанія браконьєрів у кутку обідньої зали замовкла, з цікавістю придивляючись.

– Молодому панству щось треба? – поцікавилася служниця. – Пива? Браги? Вина?

– Окропу, – швидко сказав чоловік. – Два кухлі.

В кутку засміялися. Дівчина щільніше закуталася в мокрий плащ. Поли його тремтіли: дівчину лихоманило.

Звідки, подумав Стократ. І, головне, хто такі? Чиясь покоївка скористалася метушнею й утекла зі стражником? Ба ні, покоївки, навіть найбалуваніші, зазвичай ширококостіші й значно сміливіші, а стражники, хоч би й молодесенькі, не просять у тавернах окропу. Їх змило з рідного місця водами Світлої? Але де їхня родина, де обоз, де слуги?

Служниця тим часом набрала в два кухлі не окропу, ясна річ, а давно охололої перевареної води. Чоловік і дівчина сіли поруч, лікоть до ліктя, за найближчий до дверей столик – якраз навпроти Стократа. Він відкинувся назад, щоб лице залишалося в тіні, готовий слухати – або споглядати – їхню бесіду.

Та вони мовчали.

Руки дівчини в чорних рукавичках були схожі на пташині лапки. Вона робила все можливе, щоб не розхлюпати воду, та все одно трохи розхлюпала на нечисту стільницю. Її супутник випив воду ледь чи не залпом. Дуже втомилися й змерзли, відзначив Стократ.

– Ходімо, – нарешті сказала дівчина.

– У лісі холодно, дощ… і звірі, – невпевнено відгукнувся її супутник. – І… тобі треба відпочити.

– Я можу їхати цілу ніч. Ми просто опустимо запону.

– Коні потомилися.

– Поїдемо повільно. Я можу йти пішки.

– Слухай, – він несміливо торкнувся її руки. – Ти… не бійся. Тут нема чого боятися. Це прості грубі люди… Ми тільки переночуємо.

Вони не коханці, відзначив про себе Стократ. Хлопець геть недосвідчений – що з жінками, що в подорожніх справах. Бо отих браконьєрів треба дуже, дуже боятися. І вони вже накинули оком на дівчину.

Стократ прискалив око. Найкраще, що можуть зробити юні подорожні в такій ситуації, – зажадати кімнату, замкнутися й приготувати зброю. Під дахом таверни свої закони, тут є шанс уціліти. В лісі – ані жодного.

Читать дальше

Шрифт:

Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Стократ»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Стократ» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё не прочитанные произведения.


Марина и Сергей Дяченко: Стократ
Стократ
Марина и Сергей Дяченко
Марина Троян: Обліковець
Обліковець
Марина Троян
Отзывы о книге «Стократ»

Обсуждение, отзывы о книге «Стократ» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.