Стівен Кінг - Текстовий процесор

— Та ні, адже ж я сам запропонував порядок роботи. Ах, як чудово жити в наш час!

З японської переклав Ігор ДУБИНСЬКИЙ

Ранок. Пан Н. щойно прокинувся. Якийсь час сидів, понурений та насуплений, мовби щось згадуючи. А тоді полегшено стрепенувся: таки згадав!

Підтягнув до себе телефон і набрав номер. З трубки почувся чемний приємний голос:

— Доброго ранку. Універсальна страхова компанія до ваших послуг! Найперше, ваш номер страхового поліса. А тоді викладайте свою справу.

Пан Н. проказав номер свого страхового поліса, а тоді буркотливо поскаржився:

— Минулого вечора я ніяк не міг заснути. А коли поміркував, збагнув у чім річ: під моїми вікнами весь час нявчав безпритульний кіт. Куди це годиться!

— Ви маєте рацію. А ми уявляємо, як це неприємно. Дозвольте щиро поспівчувати вам.

— То що ж ви на це?

— Якщо ви скажете, де зараз цей кіт, ми негайно відрядимо людину виловити його. Більше кіт вам не дошкулятиме!

— Звідки ж мені знати, де він дівся! Та якщо ви й зловите його, це мало зарадить, бо неприємне враження все одно лишилося!

— Тоді дозвольте згладити неприємне враження належною сумою. Сподіваємось, тоді ви нам вибачите!

— Гаразд, вибачаю.

— Спасибі! Гроші негайно покладемо на ваш поточний рахунок у банку. За п’ять хвилин можете впевнитись по телефону.

— Навіщо, я вам цілком довіряю. Досі жодних непорозумінь не траплялося.

— Дякуємо за довіру! Гасло нашої фірми — швидкість, точність і послужливість. Якщо у вашому житті щось не так, просимо негайно повідомити…

— Атож!

Втішений пан Н. поклав трубку. Приготував нехитрий, легкий сніданок і сів їсти. Несамохіть глянув на настінний календар і замимрив:

— Послугами універсальної страхової компанії я користуюся вже два місяці. А я ще вагався, коли її агент переконував вдатися до неї. Таки добре, що зважився! Бо відразу все владналося як слід. Тепер уже неприємності не дошкуляють до наступного дня. Ба навіть п’яти хвилин терпіти не доводиться.

Пан Н. усипав до кави цукру й почав розмішувати його, коли обличчя знову спохмурніло. Бо помітив, що візерунок на порцеляновій цукерниці хоч і не дуже, але облупився.

Пан Н. потягнувся до телефону.

— Універсальна страхова компанія до ваших… — відповів той самий ввічливий голос.

Пан Н. назвав номер свого страхового поліса й повів:

— Яз приводу цукерниці, придбаної півроку тому…

— Прошу! Фірма не відмовляє, навіть коли причина скарги виникла раніше, ніж клієнт вдався до наших послуг. То в чому справа?

— З цукерниці облуплюється візерунок, а це нікуди не годиться! Виробництво й продаж неякісних речей суперечать професійній етиці! Це ганьба!

— Цілком слушно! Та якщо вкажете нам, коли й де ви її придбали, наша фірма заявить відповідній фірмі рішучий протест.

— Та це ж було півроку тому! Я вже й не пам’ятаю…

— Тоді дозвольте сплатити вам відповідну суму. Сподіваємося, ви нас пробачите.

— Та гаразд, якось уже потерплю…

Пан Н. вирушив на роботу в доброму настрої.

Але по дорозі заскочив до телефону-автомата.

— Універсальна страхова компанія…

— Я оце їду на роботу. В трамваї навпроти мене сиділа вродлива жінка. Та як я їй не підморгував, вона хоч би що.

— Невже?! Страшенно прикро! Але якщо ви вкажете нам ім’я і адресу цієї жінки, фірма охоче візьме на себе посередницькі послуги. Хоч дозволю собі нагадати, що змушувати когось до кохання наша фірма не правомочна. Це зазначалося в угоді…

— Я пам’ятаю. Але такі речі нервують мене!

— Тоді наша фірма охоче компенсує моральний збиток. Що ви на це?

— Нехай по-вашому!

Вже після роботи, по дорозі додому, пан Н. знову заскочив до телефону-автомата.

— Універсальна…

— Коли я вже йшов додому, мене перестрів керівник і насварився. Ніби в мене низька продуктивність праці. Я і сам не вважаю себе аж таким вже блискучим працівником. Проте коли шеф картає, це псує настрій.

— Воно й зрозуміло. Тож пропонуємо вам, щоб утішились, певну страхову суму. Дозвольте порадити зазирнути в якийсь бар і трохи на ці гроші поліпшити настрій.

— Умгу. Так і зроблю!

Проте пан Н. І не думав заходити до бару. Бо не звик розтринькувати на питво та жінок гроші, що потроху осідали на його рахунку.