Олександр Шалімов - Дивний світ

Даруйте, генерале Першинг, я дуже погано думав про вас. Ладен був запідозрити, що ви зберегли наш політ у таємниці. Певна річ, ви не могли так учинити. Прийміть моє глибоке вибачення…

26 квітня, 2 год. ночі

Радянська ракета наближається. Виразно чую всі передачі космонавтів. Їх троє, як було й нас. Вони безперервно повідомляють на Землю результати спостережень. Дивно лише, що вони не намагаються встановити зв’язок з «Атлантом». Можливо, вважають усіх нас загиблими? Чутність почала погіршуватися. Ймовірно, «Буревісник», так називається радянський корабель, переходить на орбітальний політ і огинає Місяць. Через годину-півтори я почую їх знову…

26 квітня, 5 год. ранку

«Буревісник» один раз уже обігнув Місяць. Зараз він пішов на другий оберт, і я знову його не чую. Він ще не провів основного гальмування і пролетів над кратером Арзахель на космічній швидкості. Чув їх радіо близько 20 хвилин. Передавалися серії цифр, щось було сказано про кратер Арзахель, але не зрозумів, що саме.

Мене все більше дивує й непокоїть, що російські космонавти не роблять ніяких спроб зв’язатися по радіо з «Атлантом».

7 год. ранку

Радянський космічний корабель щойно пролетів наді мною утретє. Під час другого прольоту росіяни приймали якісь інструкції з Землі. Я чув лише короткі репліки їх радиста:

— Зрозумів… Чую, зрозумів… Дякую… Товариші також дякують…

Під час третього прольоту вони передавали результати спостережень. Вони зробили якесь важливе відкриття на зворотному боці Місяця. Я чув кінець передачі. Здається, мова йшла про виверження декількох вулканів. Про «Атлант» жодного слова…

7 год. вечора

Важко писати… Либонь, тому, що добу не відходив від приймача й нічого не їв… Радянська ракета… Який же я дурень!..

28 квітня

Продовжую записи дві доби опісля. Це були нелегкі дні. Але тепер я зібрався з думками і знову спокійний, як може бути спокійною людина в моєму становищі.

Вчора я дізнався, що відчуває моряк, уцілілий при корабельній аварії, коли з верхівки самотньої скелі бачить димок далекого судна. Здається, порятунок уже близько, але судно зникає за обрієм, і людина знову сама серед океану. На кораблі не чули заклику, навіть не бачили скелі. Так і зі мною…

Радянські космонавти не знають про катастрофу «Атланта». Вони виконували своє завдання — обліт Місяця. Вони виконали його і вирушили назад на Землю. Марно писати, що я відчув, чуючи, як поступово затихають у неймовірній далечі їх голоси. Вони відлетіли на Землю. А я залишаюся тут назавжди.

Першинг і сенатська комісія зберегли в таємниці політ «Атланта».

Тепер у мене немає більше надії. Залишається лише до кінця виконати свій обов’язок.

30 квітня

Дивно влаштована людина. Здавалося б, чого ще чекати? І все-таки чекаю. Я прийшов до висновку, що генерал Першинг учинив правильно. Пріоритет космічного відкриття утверджується в разі повернення космонавтів, і Першинг ще не розголосив катастрофу «Атланта» саме тому, що розраховує врятувати нас самотужки. Кросбі не вилетів у середині квітня через технічні неполадки. Значить, він вилетить у першій декаді травня, коли сонце знову зійде над кратером Арзахель. Все дуже просто… Якби генерал Першинг повідомив про аварію «Атланта», росіяни змінили б програму польоту і спробували б надати нам допомогу. У разі щасливої посадки «Буревісника» я був би врятований, але пріоритет першої успішної висадки на Місяць опинився б у руках російських дослідників.

Через десять днів Кросбі зробить тут успішну посадку. Тоді пріоритет завоюють американці. Задля цього варто зачекати, чи не так, Джоне Сміт? Тим паче, що генерал Першинг має всі підстави вважати тебе небіжчиком… Хоч би що там було насправді, це дає промінь надії ще на два-три земні тижні. А поки треба продовжувати спроби відчинити вихідний люк…

1травня

На Землі свято [5] Мається на увазі День міжнародної солідарності трудящих. . У кратері Арзахель без змін…

5 травня

Все як і раніше. Клятий третій засув! Завтра над «Атлантом» зійде сонце, і знову не побачу його…

6 травня

Настання місячного дня ознаменувалося грандіозними подіями. Спочатку катастрофічний місяцетрус… Я ще не певен, чи закінчився він. Тому поспішаю зробити необхідні записи. Якщо те, що трапилося, повториться, генерал Першинг може не поспішати з висилкою рятувальної ракети.