Олександр Шалімов - Дивний світ

— Ні, це уламок однієї з пластин гігантського конденсатора, що акумулює енергію земних надр. Вулканічне плато Адж-Богдо — це справді величезний конденсатор, але не сонячної енергії, як ти вважав, а ядерної енергії земних надр. Воно порожнисте всередині. Там у колосальних підземних залах стоять нескінченні ряди таких пластин. Спеціальні стрижні сполучають ці пластини одну з одною і з центральним вулканічним каналом. Джерелом енергії, вочевидь, є магматичне вогнище стародавнього вулкана, розташоване на глибині декількох кілометрів під плато. Як вони дісталися до вогнища, поки незрозуміло. Взагалі у всій цій установці дуже багато незрозумілого. Знадобляться десятки років для її вивчення. Ясно одне — це найбільший штучний енергетичний агрегат нашої планети, залишений нам у спадок невідомими прибульцями з Космосу. Можна вважати, що вони з’явилися в Гобі від двадцяти до п’ятдесяти тисяч років тому, коли в Європі і Північній Америці лежав багатосотметровий крижаний покрив.

У невеликій улоговині біля підніжжя Атас-Ула ми знайшли напівзанесені піском залишки космопорту прибульців. На майданчику космопорту збереглися величезні конічні вирви, розташовані правильними шестикутниками. Осадкові породи всередині вирв і поблизу них несуть сліди обпалення й оскління. Ймовірно, ці вирви випалені струменями розжареного газу, що виривалися зі стартових дюз космічних лайнерів. Знайшли ми і спеціальні підземні сховища, з яких можна було безпечно спостерігати за дією енергетичного агрегату, коли він вистрілював запас накопиченої енергії в космос. Між іншим, одне з таких сховищ знаходилося у плато, до якого прилягають руїни ламаїстського монастиря. Розрядка агрегату відбувається раз на п’ять років, у один з днів червня. Цього року енергетичним розрядом був знищений американський супутник, а десять років тому, через декілька годин після розряду, поблизу каналу, що ще виділяв останні порції енергії, пролетів літак Ісарова…

Лами, що жили в монастирі, знали про ці розряди. Вони називали їх танко?м громових духів. А ущелину, що вела до центрального каналу, охрестили Грімкою ущелиною. Так народилася одна з легенд Гобі.

Люди кілька разів проникали в Грімку ущелину. Років триста тому один лама приніс звідти уламок пластини конденсатора. Ми знайшли цей уламок на вівтарі підземного храму в Атас-Ула. Поряд був старий напис, що розповідав про подвиг лами. Напис удалося прочитати Батсуру. Близько до Грімкої ущелини підходив і останній сторож монастиря. Він шукав зниклого внука і потрапив у зону випромінювання. Розтин показав, що він помер від променевої хвороби.

— І ви, ви також спускалися в цю страшну ущелину? — тремким голосом запитала Люда.

— Так. Ми помітили її ще з літака. Вона досягає кратера найбільшого вулкана плато. З вершини конуса спуститися у кратер не можна. Ми проникли туди по дну Грімкої ущелини, яка є тріщиною на південному схилі конуса. Ми навіч бачили нескінченні ряди блискучих конденсаторів, що протягнулися на кілометри. Частина пластин поламана під час землетрусів, але всі блищать так, немов учора виготовлені, хоча їм, либонь, не менше двадцяти тисяч років.

— А випромінювання? — закричав Тумов. — Ви побували в полі дії конденсаторів?..

— Зараз вони майже розряджені. Викид енергії стався всього кілька місяців тому. Випромінювання поки знаходиться в межах, допустимих для людського організму. Втім, коли б не Батсур, зі мною могло бути зле. Я йшов без приладу і трохи зловжив перебуванням у підземеллях. Батсур вчасно витягнув мене звідти… А зараз тримайся, Ігорю! Наші прилади зафіксували нейтронний потік, що йде з надр Землі уздовж каналу. Інтенсивність потоку різко збільшується з глибиною.

Нейтронний потік, що надходить з вогнища вулкана! Чи може бути кращий доказ ядерних реакцій у земних надрах? І це не здогадки. Це покази приладів… Через місяць чи два перебування поблизу каналу і конденсаторів стане небезпечним, а через півроку неможливим. А через чотири з половиною роки жерло Грімкої ущелини знову вистрілить у Космос свій страхітливий заряд енергії. На той час ми опережемо її мережею обсерваторій і спостережних станцій, визначимо силу й характер енергетичного викиду. Коли випромінювання припиниться, ми знову спустимося в глибини Грімкої ущелини і спробуємо перемкнути її енергію для земних цілей. Подумайте, друзі мої, які невичерпні запаси енергії таяться в надрах Землі. Які безмежні можливості відкриваються для енергетиків майбутнього! Адже магматичне вогнище лавового плато Адж-Богдо — це нікчемна крихта того, що вміщено в надрах нашої планети…