Олексій Кононенко - 18+ - Парафрази й переклади. Книга 2

День сьомий місяця, в Єгипті – Фоменота.
Жерці богині зранку у турботах.

Їм треба по обряду учинити
Символіку й урочисту ходу,
Містерії Озіріса 8 8 Озіріс ( Осіріс ) – у давньоєгипетській міфології бог відродження, цар потойбічного світу. Традиційно зображувався як мумія із зеленим обличчям і короною, іноді з головою бика. Брат і чоловік Ізіди, батько Гора і Анубіса, брат Сета, який його підступно вбив, щоб посісти трон. й Ізіди,
Донести до вірян священний дух.

Урочиста хода навкруг святині,
В «наосі» 9 9 Наос – первісно молитовний зал, головне приміщення (святилище) античного храму, де знаходилося скульптурне зображення божества. У Давньому Єгипті наос – ковчег, обрамлення для статуї бога, саркофага фараона або сховище для священного човна. срібна статуя богині.

Пальмове листя, жбани, смолоскипи,
Священний Фаллос – символ над усім.
В середині храм має вигляд скиту,
Та все ж людей зійшлось чимало в нім.

Злостивий Сет 10 10 Сет – у давньоєгипетській міфології бог пустелі, зла та плутанини. в труну спровадив брата,
Озіріса. Пішла його шукати

Ізіда. Тіло мужа відшукала.
Та знов останки брата викрав Сет.
У нього зло до мертвого буяло —
Зло не назад живе, а наперед.

Озіріса щоб не похоронили,
Чотирнадцять частин нарізав з тіла

Сет злісно. І розкидав по Єгипту,
По Верхньому й по Нижньому в містах.
Здавалося, шукати – діло згибле,
Проте Ізіда стиснула вуста

І подалась на пошуки з сестрою
Нéфтіс 11 11 Нефтіс ( Нефтида ) – богиня у староєгипетській міфології, захисниця померлих. Сестра Ізіди й Озіріса, сестра і дружина Сета. . Ще з Гором, Тоотом – юрбою…

Це перша дія священнослужіння,
Надалі – лиш для вищих ступенів,
Хто віддає вірянам повеління —
Пророків, містагопів і жерців.

Частина друга оргії нічної:
Безмовні хлопчаки́ у білих строях

На срібних тацях хліб несли і м’ясо,
Вино солодке й сушені плоди,
Сикеру 12 12 Сикера – загальна назва будь-якого алкогольного напою; часто зустрічається в Біблії. розливали, що відразу
Ум застилає, мов солодкий дим.

Жрець хлопців відпустив і хутко двері
Замкнув. Подався в глибину печери,

Всіх обійшов з таємними словами,
Що перепусткою були у храм.
Між позолоченими ланцюгами
З кадильниць вився синій фіміам.

Цар дав усім релігіям свободу —
Він рахувався з вибором народу.

Був давній храм непоказним із виду,
Прорубаний у скелі грубий скит.
Цариця храм Озіріса й Ізіди
Для себе привела в належний вид.

Старого фараона Суссакіма
Донька, якій жерці корились німо,

Цариця Астіс з волі Соломона
Розбудувала скит і вглиб і ввись.
Звела в дворі пілони і колони,
Вівтар був лиш суворим, як колись.

Гранітні стіни по людському зросту,
Зручні низенькі для молінь помости,

На стелі небо, сонце, зорі, місяць,
А на підлозі звірі і трава.
Майстри зобразили все так уміло —
Навколишність у храмі, мов жива.

Зображення богів на всіх колонах,
Що пильно спозирають світ безсонно.

Бог Шу, що вітри буйні будить зрання,
Бог сонця Гор, бог місяця Тоот,
Шакал – Анубіс – бог бальзамування,
Баст з видом кішки, Міну з міста Копт.

Себех з Фаюме з видом крокодила,
Богиня Нейт, що сонце народила.

Веселощів богиня й компліментів —
Гатор, корова з видом весняним.
У виді барана Хентіементу —
Незрозумілий люду бог, страшний,

У глибині над вівтарем Ізіди
Зображення. Відома всьому світу —

Шанована богиня й добре знана
В Ізраїлі, в єгипетських містах…
Жертовник, гострий ніж з обсидіану,
Навколо сходи в жрицях і жерцях.

Цариця Астіс в потайнім покої
Дивилась у вікно перед собою,

В завісою приховано закритий
Квадратний отвір перед вівтарем.
На Астіс сукня газова відкрита,
А тіло – очі кожного вбере.

Рожева шкіра через льон прозорий
Жерцям-скопцям розширювала пори.

Струнка, гнучка, привабні в тридцять років
Всі лінії, округлості грудей.
Кошачі очі, свіжі повні щоки,
Проте була як відьма для людей.