Віктор Суворов - Оповіді визволителя

Відповідно, населення буде позбавлене всіх своїх прав. Всі блага будуть розподіляти бюрократи: квартира не твоя, а державна, отримаєш її, коли на те буде воля бюрократа. І роботу може дати тільки бюрократ, бо приватних підприємств немає — всі державні, всі бюрократами керовані. Лиш висловив невдоволення соціалістичними порядками, то бюрократ, який підприємством керує, це невдоволення зафіксує в твоїй особистій справі. Це карб на все життя: жоден інший бюрократ такого працівника на хорошу роботу не візьме. Тому всім, від двірників до академіків, від рядових до маршалів, від чорноробів до міністрів, доводилося не просто приховувати невдоволення. Цього було недостатньо. Щоб не потрапити в немилість чиновникам, необхідно було активно демонструвати свою відданість ідеалам комунізму. Не дорікайте румунським бюрократам в тому, що вони в ході одного тільки виступу 62 рази стоячи переривали промову свого великого вождя: вони також люди, вони також змушені були демонструвати свою вірність справі соціалізму і комунізму.

Комунізм — це вища стадія соціалізму. Комунізм — сяюча вершина, до якої необхідно прагнути, нещадно винищуючи всіх невдоволених і тих, хто сумнівається. У цього правила немає винятків: всюди, де влада переходила до рук комуністів (тобто бюрократів) виникав, стрімко розвивався і міцнів культ особи великого вождя. Головний бюрократ країни отримував під контроль все, чим раніше володіли десятки і сотні мільйонів людей. У його руках була зосереджена неосяжна влада, про яку не могли мріяти князі і графи, царі і королі, фараони та імператори.

Дорвавшись до неосяжної влади, головний бюрократ ніде і ніколи не побажав з нею розлучатися. Він або помирав на бойовому посту в стані повного маразму, або його звідти гнали — добре, коли на пенсію, гірше — коли прямо на той світ.

Поки головний бюрократ знаходиться при владі, ті, хто рангом менший, оспівують його мудрість. Вони будуть навперебій вигукувати здравиці і придумувати все нові відзнаки і титули. Товариш Брежнєв, наприклад, сидів на троні 18 років і став вісімнадцятикратним героєм, в тому числі Героєм Радянського Союзу — чотири рази, Героєм Чехословаччини — тричі, Героєм Німецької Демократичної Республіки — тричі, Героєм Народної Республіки Болгарія — тричі, і так далі.

У 1956 році в Угорщині народ силою зброї повалив владу комуністів. Це був небезпечний приклад для народів Радянського Союзу. Коли б і вони за зброю не взялися. Тому нашим комуністичним бюрократам революцію в Угорщині необхідно було душити терміново і нещадно, поки зараза не перекинулася до Радянського Союзу.

У 1968 році в Чехословаччині народ владу комуністів не скинув, тільки потіснив. А вже коли почав тіснити, то й до логічного кінця справу міг би довести. Це також був приклад для нашого народу, і приклад дуже небезпечний. І тут необхідно було негайно втрутитися, поки до нас ця чума не перекинулася.

А в Румунії ніякої такої зарази не було. Все у товариша Чаушеску було влаштовано за нашим образом і подобою. Все у Генія Карпат було так, як і у нас: в країні одна політична партія, озброєна єдино вірним вченням. Тому інші партії не потрібні — у них же не було єдино вірного світогляду! Мудра комуністична партія вела народи Румунії в світле завтра. Великий керманич товариш Чаушеску беззмінно стояв на вахті. Народ його любив до повного очманіння, на виборах це «Джерело світла» набирало по 99,93% голосів. Державна безпека пильнувала, кордон був на замку, вражі радіоголоси справно глушилися, незадоволених саджали, тому всі були задоволені. Чого ж ще треба?

Свобода приваблива і заразлива. А влада Генія Карпат в Румунії для народів Радянського Союзу не була ні привабливою, ні заразливою. Ніхто у нас не мріяв життя влаштувати так, як воно влаштоване у Повноводного Дунаю розуму. Тому їхній Герой з Героїв нашим Героям з Героїв не був загрозою. Тому його не було потреби скидати. А те, що він свій народ в світле завтра повів якимось іншим обхідним шляхом, наших вождів не дуже хвилювало.

Коли б по всьому світу правили такі «герої» і «генії», то й проблем би у наших вождів не виникало. Нехай би йшли своїми шляхами, лише б наш народ не мутили вільнодумством.

То ж ставлення наших вождів до Творця епохи небаченого поновлення було дружньо-поблажливим: нехай живе. Він же не заважає.

Кожному відділенню, стрілецькому, розвідувальному, десантному, ремонтному, санітарному, саперному, кулеметному, мінометному, гранатометному, вогнеметному і всім іншим, кожному танку і кожній артилерійській гарматі необхідний командир. Багатомільйонної армії потрібні сотні тисяч (а на війні — мільйони) молодших командирів.