Виктор Суворов - Її ім’я було Татьяна

Жуков свою перемогу на XX з’їзді КПРС відчув. І тут-таки перейшов у наступ на свого благодійника Хрущова.

До XX з’їзду Жуков вимагав переведення Прикордонних і Внутрішніх військ до складу Радянської Армії.

Не домігшись свого, Жуков відразу після XX з’їзду підішов до розв’язання проблеми з іншого боку.

Він запропонував Хрущову зняти свого давнього приятеля Івана Олександровича Сєрова з посади Голови КДБ й замінити його генералом Радянської Армії (Жуков Георгій. Стенограма жовтневого (1957 р.) пленуму ЦК КПРС і інші документи. М.: Міжнародний фонд «Демократія», 2001. — С. 244).

Те саме зробити й у МВС: зняти міністра М. П. Дудорова та замінити його армійським генералом або маршалом.

Хрущов скреготів зубами, однак Сєрова та Дудорова міняти на Жуковських хлопців не поспішав.

Колись, ще 1940 року, у Києві склався потужний тріумвірат — Хрущов, Жуков, Сєров. У нашій країні діяв тріумвірат влади: Партія-Армія-КДБ. По суті, пропозиція Жукова зняти Сєрова й замінити генералом з оточення Жукова означало створення нової структури влади: Партія-Армія-Армія.

При цьому Партія позбавлялася будь-якого контролю над Армією. І це вже не пропозиції Жукова, а його практичні дії.

Не знаю, як зреагував Хрущов на пропозицію Жукова зняти Сєрова.

На мій погляд, перед хижим вишкіром майбутньої диктатури Жукова Хрущов мав здригнутися.

Але взнаки не подати.

У жовтні 1952 року, на попередньому XIX з’їзді, Штеменко і Жуков стали кандидатами в члени ЦК КПРС. Минуло три з половиною роки. У липні 1953 року Жуков став членом ЦК й ось тепер, у лютому 1956 року, кандидатом у члени Президії ЦК.

А Штеменко з числа партійних вождів вибув.

Три роки потому Хрущов розжалував генерала армії Штеменка в генерал-лейтенанти. Тепер генерал-лейтенант Штеменко, який за Сталіна чотири роки працював на посаді Маршала Радянського Союзу, не годився не те, що в члени ЦК, ба навіть у кандидати.

Так вирішив Хрущов.

Тому Штеменко ніяк не може бути другом Хрущова.

Тому до генерал-лейтенанта Штеменка тут-таки після завершення XX з’їзду КПРС підійшов Маршал Радянського Союзу Жуков:

— Поїдеш зі мною на полювання.

— Товаришу Маршале Радянського Союзу, у мене відрядження закінчилося, я повинен повернутися на місце постійної служби.

— А я наказую, — удавано суворим тоном рубонув Жуков. Посміхнувся і підморгнув.

Полювання вдалося.

Кабанчика завалили товстенького. Потім ще одного. Навіть розбиратися не стали, хто вбив. Яка різниця!

Сутеніє рано. До вечора підморозило. Ліс укритий сріблом самородним. Хто сказав, що місяць ллє сумне світло на сумні галявини? Неправда! Радісне світло на галявинку ллє! І в срібні чарочки — теж. На тій галявинці багаття тріщить, начебто від ворогів відстрілюється. Іскри до неба Везувієм сиплються.

Стіл накрили. Жарти, сміх, анекдоти. Розлили чогось морозяно-вогняного. Випили. На жорстокому холоді вона, клята, ой як добре йде. Ще випили. За столом самих тільки маршалів п’ятеро: Жуков, Конєв, Чуйков, Бірюзов, Москаленко, та генералів — осіб із десять. Переважно по три-чотири зірки в кожного. Генерал з двома зірками тут тільки один — Штеменко.

Жуков і Штеменко трохи вбік відступили, буцімто полінець у вогонь підкинути:

— Не я партією розпоряджаюся, Сергію Матвійовичу, не я. Не моя вина, що тебе до ЦК не взяли. Там, де влада моя, зроблю, що можу. Пам’ятаєш нашу розмову на Тоцькому полігоні?

— Пам’ятаю.

— Ти мені генерал-лейтенанта Мамсурова рекомендував. Казав, час уже на армію ставити. Я поставив. Він тепер у Прикарпатському окрузі 38-ю армією керує. Казав ти мені, Сергію Матвійовичу, що Мамсуров, якщо треба, на серйозну справу піде?

— Казав.

— Думку змінив?

— Ні.

— Якщо тебе начальником ГРУ поставлю, підеш на серйозну справу?

Жуков (крайній зліва) на полюванні

Радість не тільки від удалого полювання.

Радість не тільки від снігу хрусткого, не тільки від морозу підбадьорливого.

Радість не тільки від води вогняної.

Раптом якось до всіх став доходити сенс XX з’їзду. 1953 року викритий, заарештований і розстріляний ворог народу Берія — іноземний шпигун, шкідник, сексуальний маніяк. Разом з ним викрито і розстріляно найближчих його підручних. Чекістам завдано удару нечуваної сили. Чекісти зганьблені. Чекісти принишкли. І, мабуть, ніколи вже не оговтаються від завданих ран.