Stefan Zweig - Три співці свого життя. Казанова, Стендаль, Толстой

Здесь есть возможность читать онлайн «Stefan Zweig - Три співці свого життя. Казанова, Стендаль, Толстой» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2021, ISBN: 2021, Жанр: Биографии и Мемуары, foreign_publicism, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Три співці свого життя. Казанова, Стендаль, Толстой: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Три співці свого життя. Казанова, Стендаль, Толстой»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Третім за хронологією написання твором у циклі «Будівники світу» класика австрійської літератури Стефана Цвейга (1881—1942) є «Три співці свого життя. Казанова, Стендаль, Толстой» (1928).
Зіставлення цих імен звучить несподівано. Насправді ж ці три імені символізують три сходинки в межах однієї й тієї ж творчої функції: самозображення. Найважливішим завданням свого мистецтва вони мимоволі вважають не відображення макрокосму, тобто повноти існування, а показ мікрокосму власного «я»: для них немає реальності значнішої, ніж реальність їхнього власного існування. Це спроба показати на прикладі трьох видатних особистостей тип поглиненого собою суб’єктивного художника.
У форматі PDF A4 збережений видавничий макет.

Три співці свого життя. Казанова, Стендаль, Толстой — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Три співці свого життя. Казанова, Стендаль, Толстой», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

А потім, протягом низки років, бродить нечутно по Мерчерії товстий повнокровний пан, не дуже добре одягнений, який уважно прислухається, про що говорять венеціанці, заходить у генделики, щоб спостерігати за підозрілими особами, і дряпає вечорами довгі шпигунські доноси інквізиторам: ім’ям Анджело Пратоліні підписані ці неохайні інформації, псевдонім помилуваного провокатора й послужливого шпигуна, за кілька золотих він запроторює людей в ті ж в’язниці, де сам сидів в молодості й опис яких зробив його відомим. Так, розмальований, як чепрак, шевальє де Сенгаль, улюбленець жінок, перетворився в Анджело Пратоліні, відвертого, жалюгідного донощика й негідника; колись обсипані діамантами пальці довбуться в брудних справах і розбризкують чорнильну отруту і жовч направо й наліво, поки Венеція не вирішує нарешті звільнитися від цього набридливого сутяги стусаном ноги. Про наступні роки відомостей немає, і ніхто не знає, якими сумними шляхами рухалося напіврозбите судно, поки не зазнало нарешті повного краху в Богемії; ще раз кочує цей старий авантюрист по всій Європі, розливається солов’єм перед багатими, пробує свої старі фокуси: шулерство, кабалістику й звідництво. Але боги-покровителі його молодості – нахабство та впевненість у собі – залишили його, жінки сміються йому в зморшкувате обличчя, він більше не підіймається, він тяжко коротає дні в ролі секретаря (і, ймовірно, знову шпигуна) при посланнику у Відні, жалюгідний писака, непотрібний, небажаний і вічно гнаний поліцією гість всіх європейських міст. У Відні він нарешті зібрався одружуватися з німфою з Грабена, щоб завдяки її прибуткової професії бути трохи більш забезпеченим; але й це йому не вдається. Нарешті, багатющий граф Вальдштейн, адепт таємних наук, дізнається в Парижі про

poete errant de rivage en rivage,
Triste jouet des flots et rebut de naufrage [54] Поет, мандрівний від берега до берега, / іграшка хвиль і жертва аварії ( франц .). – Пер . ,

сердобольно його відшукує, знаходить задоволення в розмові з постарілим, але все ще цікавим циніком і милостиво бере з собою в Дукс на посаду бібліотекаря, а заодно й придворного блазня; за тисячу гульденів щорічної платні – правда, завжди викупленого наперед у лихварів – купують цей курйоз, не переплачуючи за нього. І там, у Дукса, він живе – вірніше, вмирає – через тринадцять років.

У Дукса раптом з’являється, після довгих років перебування в тіні, цей образ, Казанова або, скоріше, хтось, хто невиразно нагадує Казанову, його мумія, висохла, худа, колюча, замаринована у власній жовчі, дивна музейна реліквія, яку граф охоче демонструє своїм гостям. Ви скажете, що це випалений кратер, потішний і безпечний, сміховинно холеричний уродженець півдня, він повільно гине від нудьги в богемскій клітці. Але цей ошуканець ще раз дурить світ. Коли всі думають, що з ним уже покінчено, що його чекає лише кладовище й труна, він у спогадах знову відтворює своє життя й хитрою авантюрою пролазить у безсмертя.

Портрет Казанови в старості

Altera nunc rerum facies, me quaero, nec adsum.

Non sum, qui fueram, non putor esse: fui [55] Все змінилося; я досліджую себе і нічого не знаходжу: я не той, що був, не вважаю себе існуючим; я тільки існував колись ( лат .). – Пер . .

Підпис на його портреті в старості

Роки 1797—1798. Кривава мітла революції покінчила з галантним століттям, голови християн короля і королеви [56] Людовик XVI і Марія Антуанетта. – Ред . скотилися в кошик гільйотини, і маленький корсиканський генерал [57] Наполеон I (Наполеон Бонапарт). – Ред . послав під три чорти десять дюжин князів і князьків, а з ними й панів венеціанських інквізиторів. Тепер читають не енциклопедію, не Вольтера і Руссо, а тріскучі бюлетені з театру військових дій. Великий піст покрив попелом Європу, скінчилися карнавали, і проминуло рококо з його кринолінами та напудреними перуками, зі срібними пряжками на туфлях і брюссельськими мереживами. Вже не носять оксамитових камзолів, – їх змінили мундир і буржуазний костюм.

Але дивно: живе людина, що забула про час, – старий чоловічок, який забився десь там, у самому темному кутку Богемії, як кавалер Глюк в легенді Гофмана, – серед білого дня спускається важкою ходою по нерівній бруківці схожий на строкату птицю чоловічок в оксамитовому жилеті з позолоченими ґудзиками, у поношеному пальті, у мереживному комірі, у шовкових панчохах, прикрашених квіточками підв’язках і парадному капелюсі з білим пір’ям.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Три співці свого життя. Казанова, Стендаль, Толстой»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Три співці свого життя. Казанова, Стендаль, Толстой» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Три співці свого життя. Казанова, Стендаль, Толстой»

Обсуждение, отзывы о книге «Три співці свого життя. Казанова, Стендаль, Толстой» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x