Ярослав Овад - Бо війна війною... Спомини

Спочатку ми пішли в префектуру, де за оплату отримали нотаріяльну посвідку, підтверджену чотирма підписами, про те, що ми не були карані в Італії. Потім заповнили два примірники «соджіорно» [51] Документ про побут в Італії , подаючи адресу комітету: Пассаджіята дель Джіянікольо, ч.7. Якщо хтось не мав свідків, які вимагались по закону, то перед сходами стояли охочі, щоб посвідчити за певну винагороду. Так зробили ми з Масляком, а чи зробив так полковник Барвінський — не знаю. Я отримав також посвідчення з Комітету, підписане Поліщуком, про те, що я такий-то є студентом, бо такий запис я мав на студентському посвідченні, але за порадою Поліщука я подав, що слюсар. Проте він передав це неправильно і замість слюсар в посвідченні мені записали професію бляхар.

Що далі сталося з іншими, я не знаю, але вирішив перечекати свята і з чиєюсь допомогою винайняв кімнату в однієї старшої італійки, де я перебував, оглядаючи Вічне Місто. Одного разу ми трохи випили і я пізно повернувся на квартиру. Господиня вже переживала, але я їй пояснив, що це «джіорно ономастіко» [52] Іменини і вона заспокоїлась. Початок 1945 року я зустрічав у Празі, а 1947 року в Римі. Через кілька днів після цього я знову виїхав до табору.

Тепер, маючи все необхідне для втечі, я був готовий кожної хвилини це вчинити, але очікував тільки сприятливої ситуації. Мій брат не захотів втікати зі мною, зате Корнацький був радий, що має когось до компанії. Момент для втечі таки наступив. 20 квітня 1947 року я, Володимир Корнацький, Микола Бей, Іван Бойко, хорунжий Ткачик та Онисько Безушко виїхали з нашого табору до Риму. Там ми зайшли до українського комітету, де отримали дальші вказівки, як виїхати до Франції. Звідти ми поїздом прибули до Торіно, а там отримали дальші вказівки, як і де перейти границю до Франції. В поїзді до нас приєдналися ще троє втікачів. Разом стало десять осіб і я аж почухав потилицю, бо з такою групою можна було йти в атаку, але як прослизнути через кордон? Тим більше, що тільки один з них знав трохи французьку мову і вся відповідальність лягала на мене.

Передмістя

Вискочку

Гарматне м'ясо

Канцелярія

Виконання вправи «лягти-встати»

Лягати на землю

Вечірня перевірка

Поліґон

Відвідини

«Поділяй та пануй» (лат.)

«Добровольці»

«Я присягаю перед Богом цією святою клятвою, що в боротьбі проти большевизму буду беззастережно слухатись найвищого воєначальника німецького вермахту Адольфа Гітлера і хочу як відважний солдат посвятити своє життя постійному виконанню цієї клятви»

Обмежники

«Продовжуйте»

Склад одягу

«Тримати язик за зубами»

Різдво

«Приготувати зброю до пострілу»

«Вогонь»

Обоз

Скоростріл

«Чути балачки, що тільки 200 днів»

Труба

«Я повинен розмовляти голосно»

Гірчиці

Бруду

Зміна стрільців

Викопати

Прилад для чищення, ланцюжок зі шматкою на кінці

Чорт

«Фірер не біжить»

«Але швидко йде короткими кроками»

Віжок

Ремені від сідла

Столи з піском

Школа зброї

Тепер Вроцлав

Готель

Готель

«Нема моєї зброї»

Затишно

Автоматами

Місцевість

Вістові

Винищувальний загін

Розпізнавальний знак

Кобуру пістолета

Жартів

Додаток

Запрошення

Документ про побут в Італії

Іменини