Данило Шумук - За східнім обрієм [Спомини про пережите]

Свердлови, крамські і бєлови своїми підлими діями приносять величезну шкоду не тільки нашому народові, але одночасно й російському народові, народові Льва Толстого, Чехова, Достоєвського, Добролюбова і Герцена. Не хто інший, а тільки вони своїми антилюдяними діями розпалюють антагонізм, як між людьми взагалі, так і між націями зокрема. Не було б навали польського і російського шовінізму на Україну, не було б і ОУН, не було б і бандерівщини, не було б і братовбивчої різні, не було б і терміну «українські буржуазні націоналісти». Цей термін і цей рух породив великоросійський шовінізм. Чому в Росії нема «російського буржуазного націоналізму?» Чому в Румунії і Польщі немає таких націоналізмів? Хто з правителів відповість на ці питання? Ніхто!? А чому, воно так всім аж надто ясно!

Чому у процентному відношенні до населення росіян у Росії, румунів у Румунії і поляків у Польщі судять по політичних мотивах у кілька десятків разів менше, ніж українців, литовців, латишів і естонців? І коли навіть їх судять, то таки не за націоналізм. Націоналізм породжує підкорення населення однієї нації другій, у якій би формі воно не виступало, чи то в прямій і відкритій окупації, чи у формі «старшого брата», «опікуна» і «захисника».

Хай би на Україні був точнісінько такий самий соціяльний і суспільно-політичний лад, як і в Росії, але щоб Україна жила окремим своїм державним життям хоча би так, як живе Польща, то тоді б і на Україні не було ніякого націоналізму. Як довго Україна не матиме своєї окремої економіки, свого емісійного державного банку, своєї армії і своїх вищих і середніх спеціяльних учбових закладів рідною мовою, так довго на Україні не переведуться націоналісти. Мені буржуазний лад на Україні не потрібний, мені потрібна демократія і незалежність. Росіяни для мене є братнім слов'янським народом і я хотів би з росіянами жити по-братському, але почувати себе «меншим братом» я не можу. Таке положення ображає мою особисту і національну гідність.

Якщо росіяни піднімуться на такі духовні вершини, що нарешті їм буде соромно так лицемірно і безстидно виступати в ролі «старшого брата» по відношенню інших народів, то це їх підніме на небувалу висоту перед всіма народами світу. І тільки тоді вони матимуть моральне право говорити про гуманізм і справедливість. Як довго росіяни самі в собі не переможуть свій експансивний шовіністичний дух, так довго вони не стануть вільними. Народ, який поневолює інші народи, хоча б навіть у ролі «старшого брата, опікуна і захисника», не може собі дозволити на справжні демократичні свободи і гуманізм. Колись і шведи були найбільш експансивним народом у Европі, але пізніше, піднявшись на вищий культурний рівень, вони осіли на своїх етнографічних землях і добровільно дали можливість навіть і Норвегії відокремитись від них. І Швеція від того не постраждала. Зараз у Швеції найвищий у світі життєвий рівень. У тому відношенні вони перегнали навіть Сполучені Штати і Австралію. Будемо сподіватись, що колись і в Росії появляться по-справжньому високодуховні культурні гуманні люди, які переможуть у собі шовіністський дух і відмовляться від ганебної і лицемірної ролі «старшого брата». Але це могтиме настати тільки тоді, як наш народ перестане себе почувати «меншевартісним молодшим братом». Не може ж бути Київ молодшим братом для Москви, бо це перечить правилам і законам розвитку людського роду і його культури.

У мене немає ненависти ані до одного народу на світі. Я не належу до жодної партії. Я не борюся і не намірений боротися з існуючим державним ладом. Але схвалювати, підтримувати й допомагати існуючим властям у обрусачуванні всього політичного, економічного і культурного життя на Україні я не стану. Я глибоко вірю в те, що той народ, який ще у сиву давнину мав високу духовну культуру і який пізніше перший у Европі серед могутніх монархій, усупереч всім владикам, створив козацьку вольницю, який породив Шевченка, Лесю Українку і Франка, житиме. Це три титани українського духу і культури найвимовніше свідчать про те, що ми не вмираюча нація. Фізичне чи духовне знищення будь-якої нації, це величезний злочин перед всім людством, бо це є знищення своєрідної, самобутньої і неповторної грані людського духу. Це є то саме, що знищити якийсь колір у гамі кольорів, чи звук у гамі музикальних звуків.

Але це я зробив дуже великий екскурс в область своїх роздумів, переконань і тверджень, а тепер вернемося знову до моєї розповіді про пережите.