Бруно Шульц - Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський

Листи Зенона Вашневського перебувають у моїй колекції; дружина їхнього адресата Михаліна Вашневська зберегла їх в архіві, що залишився від її чоловіка.

Йдеться про заснований Вашневським і Яворським щомісячник «Kamena».

Довільно називаючи свої графічні роботи офортами, Шульц мав на увазі техніку cliché-verres .

Казимир Анджей Яворський (1897—1973) — польський поет, перекладач російської та чеської літератури. Від 1933 до 1939 року редагував літературний щомісячник «Kamena». Під час війни був в'язнем нацистського концтабору Заксенґаузен. У 1945 році повернувся до редакційної роботи у відродженому часописі «Kamena».

A. Błok, Ogród słowiczy, w przekł. K.A. Jaworskiego, z 4 linorytami Z. Waśniewskiego, Biblioteka «Kameny» 1934, № 2.

Йдеться про Цинамонові крамниці .

Див. примітку 23 в листах до Стефана Шумана (у електронній версії — прим. 42) .

Див. примітку 2 (у електронній версії — прим. 111) .

Відкритий урок ручної праці відбувся 23 березня 1934 року «в класі Ib державної гімназії ім. Короля Владислава Яґелла у Дрогобичі у присутності п. Мадиди Фрацішка, керівника методичного Центру навчання практичних занять у VIII державній гімназії Львова (П. Бруно Шульц)» — Sprawozdanie Gimnazjum w Drohobyczu, 1934.

Йдеться про село Звиняч (Шульц кілька разів помилково пише «Звиньонч») у чортківському повіті, розташоване над потоком із тією ж назвою, притокою Серету. Там містився поміщицький маєток брата Зенона Вашневського, куди той часто їздив у відпустку.

Графічна робота Плем'я паріїв (Plemię pariasów) із присвятою: «Кол.[езі] Зенону Вашневському з вітаннями Бруно Шульц».

Липневі ночі ( Noce lipcowe ) — то первісна назва оповідання Липнева ніч , яке увійшло до збірки Санаторій під клепсидрою . Пізніше Шульц змінив наміри та опублікував Липневу ніч у часописі «Sygnały», 1934, № 12.

Weltschmerz (нім.) — світова скорбота. — Прим. пер.

Див. примітку 23 в листах до Стефана Шумана (у електронній версії — прим. 42) .

То був початок близькості та дружби між Налковською й Шульцом (див. примітку 24 в листах до Стефана Шумана; у електронній версії — прим. 42 ).

Див. біографію у примітці до листа Шульца до Юліана Тувіма (у електронній версії — прим. 64) .

Александер Ват (1900—1967) — польський поет, прозаїк, перекладач. У 1920—1925 роках був одним із представників польського футуризму. Автор оповідань, у т. ч. Безробітний Люцифер ( Bezrobotny Lucyfer ), тому лірики Тьмяне свічадо ( Ciemne świecidło ), спогадів Мій вік ( Mój wiek ).

Адам Важик (1905—1982) — польський поет, перекладач, теоретик літератури, прозаїк. Коли почалася війна, став одним із редакторів львівського журналу «Nowe Widnokręgi», де Шульцові, запросивши в 1940 році до співпраці, відмовили в публікації художньої прози.

Станіслав Бруч (1899—1978) — публіцист, перекладач.

Поля Ґоявічинська (1896—1963) — польська романістка та новелістка, авторка творів суспільно-побутового спрямування.

Александер Лещиць брав на комісію образи та гравюри багатьох польських художників, у т. ч. Лясоцького, Норбліна, митців зі львівського та краківського осередків. Діяльність торгівця творами мистецтва він розпочав у 1931 році, покинувши роботу в театрі у Львові. Виставки він влаштовував під час курортного сезону в багатьох місцях, переважно у Трускавці та інших центрах відпочинку.

Ганя Гофман (бл. 1885—1942) — удова, старша сестра Бруно Шульца, з якою він мешкав у одному будинку. Доктор Гофман, двоюрідний брат Шульца, повідомляє: «Сестра Ганя постійно хворіла; то були розлади на тлі неврозу. Вже коли я був лікарем, Бруно дуже часто мене до неї викликав. Напади зазвичай траплялися в неї уночі (відчуття [болю в] серці, судоми тощо). Переляканий Бруно вбігав до мене, і ми по кілька годин сиділи при ній. Після прийому ліків напади минали, проте за тиждень або місяць з'являлися знову. Сам Бруно був слабкого здоров'я. Я дуже часто його обстежував і виявив у нього в період реконвалесценції ваду серця» (повідомлення у листі 1965 року).

Див. примітку 9 (у електронній версії — прим. 118) .

Гра слів, яку неможливо перекласти: ужите в кількох реченнях поспіль слово los польською мовою означає і лотерейний квиток, і долю, призначення. — Прим. пер.