Бруно Шульц - Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський

Див. примітку 3 в листах до Стефана Шумана (у електронній версії — прим. 22) .

Франц Кафка (1883—1924) — письменник, котрого Шульц називав геніальним, після Другої світової війни, тобто через двадцять років після смерті, був визнаний одним із найвидатніших письменників сучасності (та аналогія запізнілого на двадцять років визнання є єдиною істотною подібністю творів обох письменників). За життя майже незнаний, опублікував лише кілька оповідань. Залишені в рукописі твори звелів спалили після його смерті. Приятель письменника Макс Брод не виконав його останньої волі та видав рукописну спадщину, котра містила такі шедеври, як Процес ( Der Process , 1925), Замок ( Das Schloss , 1926), Америка / Зниклий безвісти ( Der Verschollene , 1927).

Томас Манн (1875—1955) — видатний німецький письменник, лауреат Нобелівської премії, автор новел, оповідань, щоденників і романів, у тому числі Будденброки ( Buddenbrooks ), Зачарована гора ( Zauberberg ), Доктор Фауст ( Doktor Faustus ).

Зенон Вашневський (1891—1945) — польський маляр і графік, співзасновник і видавець часопису «Kamena», щомісячного літературного журналу, який виходив у Холмі Люблінському в 1933—1939 роках. Так і не здобувши вищої архітектурної освіти у Львівській Політехніці, навчання в якій перервала Перша світова війна, в 1919 році, тобто на п'ять років раніше, ніж Шульц, став учителем малювання в гімназії, спершу в Радзині, а відтак у Холмі Люблінському.

У створеному разом із приятелем Казимиром Анджеєм Яворським часописі «Kamena» публікував свою графіку, іноді поезії. В 1942 році був заарештований ґестапо, ув'язнений у Люблінському замку, в Майданеку, Освенцімі, Оранієнбурґу та Берґен-Бельзені, де й помер у квітні 1945 року, незадовго до визволення табору.

Листування з Шульцом започаткував із власної ініціативи, нагадавши про себе колишньому колезі, з котрим разом вивчав архітектуру в 1910–1913 роках. Побачивши через майже два десятиліття прізвище колишнього однокашника на обкладинці щойно опублікованих Цинамонових крамниць , він вирішив поновити контакти з ним, тим більше, що хотів запропонувати співпрацю в часописі «Kamena».

Нестатки, початок Першої світової війни, тривала важка хвороба батька, котрий помер 23 червня 1915 року — все це завадило Шульцові продовжувати навчання. Давні, вже затерті в пам'яті події порівняно нетривалого студентського періоду були надто мізерними та неістотними, щоб стати достатньою підставою для відновлення знайомства та листування з колишнім колегою, навіть попри схожість долі: обидва були малярами, урвали вивчення архітектури та працювали у провінційних гімназіях вчителями малювання.

Втім, та спорідненість долі либонь не стала тим мотивом, який забезпечив би листуванню відносну тривалість. Вони далебі майже не знали один одного, мали різні смаки та психічні структури. Графічні роботи Вашневського, які Шульц отримав від нього разом із примірниками часопису «Kamena», були далекі від уподобань письменника: реалістичні, позбавлені демонічності, притаманної мистецькій сфері Шульца, — вони не могли йому, наскільки можна судити, сподобатися. Якщо він про це не прохопився, то лише через вроджену делікатність, яка завжди перешкоджала йому казати людям прикрі речі, щоб їх не образити; Шульц хвалив мистецьке ремесло колеги та його гуаші, побачені у Трускавці. Проте за регулярне надсилання часопису «Kamena» та сердечність Вашневського він не міг віддячити взаємною сердечністю. Щоправда, Шульц подарував йому два малюнки та дві графічні роботи, але не послав жодної зі своїх двох книжок, виправдовуючись браком примірників.

Навіть стилістика листів Шульца та їхній зміст виразно відрізняються від листів, призначених іншим адресатам. Шульц, мабуть, намагається до певної міри пристосуватися до тональності та змісту листів Вашневського. Такі деталі, як звертання на «Ви» (чого він зазвичай не практикував), формулювання «бравий хлопака» — то, либонь, результат намагань знайти спільну мову, підпорядкуватися наче студентському стилеві спілкування однокашників. Отож, у тому епістолярному комплексі дещо менше питань мистецтва, творчих проблем, так широко присутніх в інших листах Шульца, зате більше практичних справ, побутових тем, нарікань, щодо яких письменник міг розраховувати на приязне розуміння й відгук.

Завдяки тому випадковому контакту Шульца із Вашневським у часописі «Kamena» були опубліковані два прозові уривки автора Цинамонових крамниць . Один із них — Весна — вцілів (у першій частині) лише завдяки тій публікації, позаяк пізніше Шульц вилучив його з повісті з тією ж назвою. Також ініціативі і пієтизмові Вашневського ми зобов'язані тим, що в його паперах зберігся рукопис Другої осені Шульца — є д и н и й врятований манускрипт літературного твору письменника ( Друга осінь — вид. 1973).