Бруно Шульц - Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський

Юзеф Чехович (1903—1939) — поет, пов'язаний із польським поетичним авангардом, автор кількох збірок ліричних віршів, перекладів російської, української, чеської, французької та англійської поезії та віршів для дітей.

Див. біографію у примітках до листа Шульца до нього (у електронній версії — прим. 227) .

Це уривок із повісті Весна , опублікованої в часописі «Kamena», 1936, № 10. Той уривок Шульц не включив до остаточного варіанту Весни .

«Gazeta Artystów» — літературний тижневик, який виходив від 1934 року у Кракові, орган молодих письменників, котрі апелювали до авангардистської програми, проголошеної в мистецтві Тадеушем Пайпером.

«Miesięcznik Literatury i Sztuki» виходив у 1934—1936 роках під редакцією Юзефа Чеховича.

Оповідання Додо ( Dodo ) із сімома малюнками Шульца вперше було надруковане в «Tygodniku Ilustrowanym» 1935, № 2.

Мій батько вступає в пожежну команду . Першодрук: «Wiadomości Literackie» 1935, № 5.

Войцех Бонк (1907—1961) — польський поет, драматург, автор, зокрема, збірки віршів Небесний тягар ( Brzemię niebieskie , 1934), відзначеної в 1935 році премією «Wiadomości Literackich».

Див. примітку 6 в листах до Арнольда Шпета (у електронній версії — прим. 58) .

Єжи Еуґеніуш Пломенський (1893—1969) — польський літературний критик і есеїст.

Зустріч у Закопаному закінчилася невдало. Шульц перебував у стані глибокого нервового розладу внаслідок непорозуміння з нареченою, яке вже майже призвело до розриву. Остаточний розпад цього зв'язку стався тільки в 1937 році. (Див. Вступ до «Книги листів» і примітку 6 у листах до Арнольда Шпета (у електронній версії — прим. 58) ).

Йдеться про Санаторій під клепсидрою .

Див. примітку 15 у листах до Тадеуша та Зоф'ї Брезів (у електронній версії — прим. 82) .

Див. примітку 1 у листах до Рудольфа Отенбрайта (у електронній версії — прим. 103) .

Приятелька — то, либонь, Еґґа ван Гаардт із Познані, удаваний графік й ілюстраторка повісті Шульца Комета («Wiadomości Literackie» 1938, № 35), а також єдиного тексту Шульца німецькою мовою Die Heimkehr (1937) — не опублікованого оповідання, яке пропало. (Див. також біографію Еґґи фон Гаардт у посиланнях до її листа до Шульца (у електронній версії — прим. 562) ).

«Prom» — щомісячний поетичний журнал, який виходив під редакцією Еуґеніуша Морського в Познані від 1932 року.

«Grafika» — орган Спілки польських художників-графіків, двомісячник, який Тадеуш Ґроновський і Францішек Седлецький видавали у Варшаві в 1930—1939 роках.

Роман Вітольда Ґомбровича Фердидурке був опублікований у 1937 році.

Друга збірка Шульца Санаторій під клепсидрою (1937) була опублікована в суперобкладинці, запроектованій автором.

Це два малюнки олівцем, подаровані Зенонові Вашневському. На одному з них є присвята: «Любому Зенонові Вашневському Бруно Шульц» і дата «18 І 1938».

«Sygnały» — суспільно-культурний журнал, який виходив у Львові щомісяця, а від 1938 року раз на два тижні, провадив ідейну боротьбу проти фашизації країни. «Sygnały», спершу редаговані Тадеушем Голлендером, наприкінці 1934 року перейшли під управління Кароля Курилюка.

Тадеуш Голлендер (1910–1943) — польський поет, у 1933—1934 роках головний редактор журналу «Sygnały». Убитий гітлерівцями.

Кароль Курилюк (1910—1967) — культурний і суспільний діяч, співтворець і редактор журналу «Sygnały».

Листи Шульца до редакції часопису «Sygnały», адресовані переважно на прізвище Кароля Курилюка, були разом із рештою редакційного архіву збережені та депоновані останнім у бібліотеці Оссолінеуму в 1939 році, незабаром після початку війни. Нині листи із частково врятованого архіву журналу «Sygnały» зберігаються у Львівській національній науковій бібліотеці України ім. В. Стефаника, де я в 1965 році їх розшукав завдяки вказівкам Курилюка та отримав їхню мікрофільмову копію.

Лист, ймовірно, написаний на ім'я тодішнього головного редактора журналу «Sygnały» Тадеуша Голлендера. У 1936 році головним редактором став уже Кароль Курилюк, саме йому адресовані наступні вміщені тут листи.

Липневі ночі . (Див. примітку 11 і 32 в листах до Зенона Вашневського (у електронній версії — прим. 120 та 143) ).