Бруно Шульц - Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський

Йдеться про перший роман Тадеуша Брези Адам Ґривалд .

Шульц, мабуть, має на увазі незакінчений роман Месія , рукопис якого загинув під час війни. Цей роман, який мусив стати opus magnum письменника, ніколи не був опублікований, за винятком уривку під назвою Геніальна епоха , першодрук якого («Wiadomości Literackie» 1934, № 13) був споряджений заувагою «Уривок із роману Месія ». Повість Книга із Санаторію під клепсидрою також є радше за все частиною Месії .

Послання до Тадеуша Брези є першою частиною листа, далі йде текст, адресований Зоф'ї Нич, — див. лист 18.

Див. примітку 14 (у електронній версії — прим. 81) .

Див. примітку 23 в листах до Стефана Шумана (у електронній версії — прим. 42) .

Йдеться про твори Шульца, які постали до написання Цинамонових крамниць і які разом із кількома новими пізніше увійшли до тому Санаторій під клепсидрою ( Sanatorium pod Klepsydrą , 1937).

Вітольд Ґомбрович — див. біографію у примітках до листів Шульца до нього (у електронній версії — прим. 227) . Тут ідеться про уривок із Фердидурке (1937), опублікований у «Tygodniku Ilustrowanym».

Незайманість ( Dziewictwo ) — новела Ґомбровича з роману Спогади періоду дозрівання ( Pamiętnik z okresu dojrzewania , 1933).

Повість Весна ( Wiosna ), першодрук якої був опублікований у журналі «Skamander» (1936, № LXXIV, LXXV), пізніше включена до збірки Санаторій під клепсидрою . В «Skamandrze» відсутній один розділ (сімнадцятий) Весни , доданий лише в опублікованій версії Санаторію під клепсидрою .

Літній курорт поблизу Варшави.

Рецензія Шульца на Адама Ґривалда Брези з'явилася в «Tygodniku Ilustrowanym», 1937, № 3–4, під назвою Книжка про кохання ( Książka о miłości ).

Вацлав Чарський — див. біографію у примітках до листів Шульца до нього (у електронній версії — прим. 190) .

Вітольд Ґомбрович.

Рукопис роману Фердидурке , який готували до друку.

Санаторій під клепсидрою . Про «Rój» — див. примітку 23 в листах до Стефана Шумана (у електронній версії — прим. 42) .

Нагорода для молодих письменників, яку щороку в 1933—1939 роках присуджувала Польська Академія Літератури.

Див. примітку 24 в листах до Стефана Шумана (у електронній версії — прим. 43) .

Шлюб Зоф'ї й Тадеуша Брезів відбувся 3 червня 1937 року.

Див. Вступ до «Книги листів».

Ті слова стосуються точки зору Брези на другу книжку Шульца — Санаторій під клепсидрою ; точка зору була переказана як коментар і зауваги у листі до Шульца.

У пресі не з'явилася жодна рецензія Брези на Санаторій .

Рудольф (Альбін) Отенбрайт (1905—1942) — учитель середніх шкіл, народився у Станіславі (нині Івано-Франківськ); у 1931 році закінчив університет Яна Казимира у Львові, де на кафедрі професора Вільгельма Брухнальського здобув титул доктора польської філології за роботу про французькі впливи на польську поезію доби Станіслава Авґуста. Відтак аж до початку війни працював учителем польської мови в І Державній гімназії в Ряшеві. Після відмови підписати так звану «Volksliste» заарештований ґестапо, загинув у таборі Заксенґаузен 12 жовтня 1942 року.

Обидва листи Шульца, збережені родиною адресата, перебувають у моїй колекції.

Єжи Яніш (1901—1962) — маляр, один зі співзасновників групи художників «Артес» (Artes), створеної у Львові в 1929 році (до неї належали, зокрема: Отто Ган, Людвик Ліль, Генрик Стренґ, Тадеуш Войцеховський); у період контактів із Шульцом працював над реставрацію фресок у дрогобицькому соборі. (Див. також лист до Зенона Вашневського, № 38).

Генрик Стренґ (1903—1960) — польський маляр, член-співорганізатор львівської групи художників «Артес». Навчався у Львові та в Парижі у Фернана Леже. Ілюстрував серед іншого також книжку Дебори Фоґель «Цвітуть акації», був свідком загибелі авторки та її сім'ї у Львівському ґето. Після війни під прибраним іменем Марек Влодарський став професором Академії красних мистецтв у Варшаві.

Едґар Алан По (1809—1849) — американський поет, новеліст, літературний критик, автор фантастичних оповідань і романів жаху.