Рэй Брэдбери - Трилогія смерті

Ганчірна мотанка заворохобилася. Старезне покривало, що спадало на обличчя, нагадувало краями водяні виямки, позоставлені на мілині. Дрібнючі полиски світла щоразу пробивалися на-гора з-під поморщених повік.

— Даруйте, не можу підвестися, — задриготів поморщений рот. — У пана з Армантьєра не вставав уже сорок років.

Його рот зайшовся сміхом так, що заледве не захлиснувся. Тоді з нього вирвався кашель.

— Ні, ні, у мене все гаразд, — почувся безсилий шепіт. Голова відкинулася назад. — І де, в дідька, вас так довго носило?

— Ви про що?

— Я вичікував вас! — завела мумія. — Який тепер рік? Тисяча дев’ятсот тридцять другий? Сорок шостий? П’ятдесятий?

— Тепліше, тепліше…

— Шістдесятий. Чи який?

— У десятку, — скрикнув Крамлі.

— Я не зовсім з’їхав з глузду, — зашамкотів побабчений рот старигана. — Принесли мені якусь потраву?

— Потраву?

— Ні, ні, цього просто не може бути. Один хлопчур таскав мені собачі наїдки з друкарської алеї Ґраб-стріт, [77] Ґраб-стрит (дослівно «вулиця наїдків») — одна з вулиць Лондона, яку населяли невдатні поети, видавці й торгівці книжками. Вона була богемним осередком завдяки дешевим нічлігам, борделям і кав’ярням. консерву за консервою або всяку кляту падаль. Ти ж не він? Чи він?

Ми розвернулись і захитали головами.

— Вам до вподоби мій пентхаус? До речі, первинно це слово означало місце, в якому утримували пентюхів. Дати чосу звідти було непосильним завданням. Ми всього-на-всього наділили його іншим значенням та підвищили платню. На чому я завершив? Ага, згадав. То як вам мій притон?

— Справжня Читальня християнської науки! [78] Читальня християнської науки — читальня громадського значення у місті Бостон, столиці штату Массачусетс. Головне завдання закладу — забезпечення людей можливістю вільного доступу до християнської літератури, з метою її вивчення та осмислення. — вигукнув Крамлі.

— Тиць, моя радість! — тим самим тоном проказав Рамзес II. — Тисяча дев’ятсот двадцять п’ятий був добрий на почин. Відтоді не міг зостановитись. Усе приставало до рук, не те, щоб любив видирати з-під носа, але як уже взяв, то випускати не хотілося. Все почалося того дня, коли мені з голови вилетіло, що треба до духу виносити ранкові газети. Затим назбиралася ціла пака за тиждень, і так пішло-поїхало — «Триб’юн», «Таймс», «Дейлі Ньюс». Море різного непотребу. Ось там, праворуч від вас, добірки тисяча дев’ятсот тридцять дев’ятого. По ліву руку — за тисяча дев’ятсот сороковий. Стос позаду — за сорок перший. Повний комплект.

— Як бути тоді, коли ви шукаєте конкретний номер, а на ньому накладено усього з чубком, десь футів чотири?

— Намагаюся на такому не зациклюватися. Назвіть дату.

— Дев’яте квітня тисяча дев’ятсот тридцять сьомого, — зірвалося з мого язика.

— Бодай би ти скис! — процідив Крамлі.

— Не затуляй рота цьому парубкові! — донісся шепіт з-під товщі закушпеленого покривала. — Джин Гарлоу [79] Джин Гарлоу (Гарлін Карпентер; 1911–1937) — відома американська кіноактриса, секс-символ 1930-х років. За коротке життя встигла знятися у 36-ти стрічках, двічі вийти заміж та розлучитися. За нею прикріпилися клички «Платинової блондинки» та «Білявої бомби». відійшла у двадцять шість років. Уремічне отруєння. Відправа завтра у першій половині дня. Форест-Лон. Нельсон Едді та Джанетт Мак-Дональд [80] Нельсон Едді (1901–1967) і Джанетт Мак-Дональд (1903–1965) — один з найяскравіших співочих тандемів 30-40-х років XX століття в американському кінематографі. будуть на панахиді.

— Боженько! — прорвало мене.

— Він не до кінця ролики розгубив, чи не так? Далі!

— Третє травня тисяча дев’ятсот сорок другого року, — ляпнув я що попало.

— Загинула Керол Ломбард. [81] Керол Ломбард (1908–1942) — найоплачуваніша кіноактриса 1930-х років. Неодноразово номінована на здобуття премії «Оскар». Відома нестандартними ролями у комедійному жанрі. Загинула у віці 33 років внаслідок трощі літака. Авіатроща. Гейбл [82] Кларк Гейбл (1901–1960) — американський кіноактор, якого вважали секс-символом 30-40-х років. Вперше з’явився на екрані в еру німого кіно. За ним пристало звання «Короля Голлівуда». Пошлюблений із Керол Ломбард. оплакує її.

Крамлі повернувся до мене.

— І це все, що вам відомо? Мертві зірки кінематографа?

— Не переймайтесь, дітиська, — пролунав старий, ледь не загробний голос. — Що ви тут забули?

— Ми прийшли… — завів Крамлі.