Неля Шейко-Медведєва - Сліпучі катастрофи. Пентадрама жінки

Л.Ви дивна жінка, Зоряно. Думаю, що ваш досвід може знадобитися хіба що… фригідним жінкам.

З.А я дивуюся вам, бо ви впевнені, що така пристрасна жінка не може обходитися без сексу. До речі, надміру пристрасні жінки — це кепські дружини, недбалі матері, зрадливі коханки. Без сексу вони — що риби без води. Секс для них — це найвища насолода, відтак, вони реалізовують себе не в сімейному чи громадському житті, не в науці чи бізнесі, а на панелі чи в борделі. А я…

Л.(дуже ущипливо) Ви фатальна жінка, Зоряно…

З.Я просто жінка, котра дарує чоловікам те, що сама хоче мати, — кохання, що облагороджує душу.

Л.І сприяє бізнесові?

З.Сприяє будь-якій діяльності, не дозволяє людині старіти, погано виглядати, забувати, що довкруж є чимало людей, які потребують підтримки, впадати у відчай, боятися смерті…

Л.Навіть так?!

З.Ясна річ. Якщо людина впевнена, що в іншому вимірі її чекають ті, що кохали її, що зачаровувалися нею, і яких кохала вона, смерть не лякає її. На відміну від тих, хто сподівається побачити там лише обманутих, розчарованих, покривджених нею.

Л.Або пустоту. Холодне ніщо…

З.Пустота існує лише в спустошеній душі…

«Ці жінки ніколи не порозуміються, надто вони різні, — вимкнувши телевізор, подумала я. — Лєрка запросила Зоряну, щоб «роздягнути» її, спонукати прямо чи опосередковано визнати, що своїм успіхом вона завдячує, передовсім, багатим коханцям, але їй це не вдалося. «Бізнес-шльондра» несподівано для ведучої постала «бізнес-весталкою». Це збентежило її, бо в тих сферах, де вона крутиться, пристойніше визнати себе ідіотом, ніж людиною, для якої секс не є ідолищем. Проте Лєрка не розгубилася й зробила все, щоб переконати глядачів, що вродлива, самовпевнена багачка є нещасливою, неповноцінною жінкою. Чи вдалося їй це? Гадаю, що ні. Зоряна відбивалася гідно, виглядала переконливо, проте… Чи була вона справді щирою?» — розмірковувала я. І потелефонувала Ірусі.

«Я вже втомилася випрошувати в Зірки онука чи онучку, — хлипаючи, відказала вона. — Живе, як черниця — ні чоловіка, ні коханця. Втім, не знаю… Може, й має якогось, але не признається. Гасає світами, примножує статки, а на біса? Якщо хочеш побалакати з нею, потелефонуй на мобільний рано-вранці. Може, вона хоч тебе послухається…»

Я додзвонилася до Зоряни аж за тиждень. Вона впізнала мене і згодилася погомоніти зі мною. Ми зустрілися на Печерську, в маленькому затишному ресторанчику.

Я призналася їй, що хочу написати повістину про… жінку, схожу на неї, і вона охоче відповіла на мої запитання.

— Чому я, людина, яка уникає телекамер і журналістів, прийняла пропозицію Лєрки? Сама не знаю. Мабуть, задля правди. Мені завжди було шкода таких жінок, як моя мама, і юних дівчаток, котрі сліпо вірять старшим, що кохання неможливе без сексу, а секс — без кохання. Котрі впевнені, що їм удасться до сивого волосся зберегти те, що вони відчувають, одягаючи коханому обручку, а коли виходить по-іншому, впадають у розпач, звинувачують у цьому лише чоловіка, бо не розуміють, що, обдаровуючи його щовечора порцією-другою палкого сексу, вони розпалюють його пристрасть, але вбивають кохання. А по його смерті родинне життя цементують лише звичка й секс. Пересічна, загалом порядна жінка ще може задовольнитися цим, а чоловік — ні. Для нього життя без кохання, без жаги — це шлях до імпотенції. Усвідомивши це, він починає шукати збудниць кохання або хоч пристрасті. Будь-де, будь-яких. А дружина тим часом проливає сльози, бо не розуміє, чому чоловік охолов до неї, адже вона була ідеальною господинею і чудовою секс-партнеркою.

— Що ж робити?

— Кожна жінка мусить вирішити для себе, чого їй дужче хочеться: сліпучого кохання чи сексу.

— Я не Лєрка, проте й мені здається, що не варто аж так розмежовувати ці почування.

— Варто! Я б дуже хотіла, аби хоч одна дівчина з тих, які чули нашу розмову, зрозуміла, що для жінки влада над багатьма чоловічими серцями є незрівнянно солодшою за царську владу, а тим паче, за владу над непостійним серцем одного чоловіка. Це по-перше. А по-друге, кохати водночас багатьох чоловіків без сексу — це найвишуканіше розкіш.

— Не думаю, що чоловіки, які тебе кохали, втішилися б, почувши твої слова.

— О, так! Але я вперше вимовила вголос своє кредо. І, сподіваюся, востаннє. Я не нацьковую одного чоловіка на іншого, не хвалюся своїми «перемогами», бо не люблю, щоб мене ревнували. Кожний з них упевнений, що я кохаю лише його, причому незрадливо. І це правда, оскільки зрадою вважається тілесна близькість, а я навчилася стримувати свої сексуальні поривання. Задля більшого.