«Банальна історія. Мама-красуня заздрить успіхові своєї доні, — подумала я й знизала плечима: «Не знаю… Запитай чоловіка — може, він скаже»
Іруська скрушно зітхнула: «Ой, ні! Карпик не любить Зірку. Називає її «копійкою», вважає потаємною, хитрою. Чесно кажучи, я над усе боюся, що не сьогодні-завтра якийсь шмаркач або ж ловелас зі стажем вхопить її заміж, і я в тридцять чотири роки стану бабусею. Карпик цього не переживе…»
Але Зоряна виявилася хитрішою, ніж гадала мама: взагалі не вийшла заміж.
Ось вона. Я зупиняю відео й уважно розглядаю картинку. Зовсім не схожа на матір. Іруська була жіночкою народнопісенної вроди, любила квітчасті сукні й прикраси з бірюзи, а доня — великосвітська пані європейського штибу. Дуже багата. Дуже вродлива. Зодягнена вишукано, але не претензійно: суперелегантний сірий костюм (спідниця-міні), сніжно-біла блуза з крихітною краваткою-метеликом, маленькі сережки, не з діамантами, ні — з чорним або темно-сірим самоцвітом. Русяве волосся, стрижка «каре». Маленький чорний капелюшок (винятково для краси) з майже непомітною пір’їнкою… Не бізнес-вумен, а незнайомка Блока. Принаймні, зовні. Пані, яку можна в будь-якй мент представити англійській королеві чи папі римському, яка не козиряє своїми статками, нехтує світськими вечорницями, розмовляє українською краще за дикторок ТВ, зате відвідує мистецькі виставки, не пропускає жодної театральної прем’єри, бездоганно спілкується (кажуть люди) англійською та німецькою мовами…
Словом, новочасна українська дворянка, дарма що внучка скромної вчительки, котра й досі живе в селі й порає козу та двійко поросят.
Зоряні вже під сорок, проте вона виглядає молодшою за Лєрку, якій не більше тридцяти. Шість років тому Лєрка «прославилася» завдяки книженції, в якій вона відверто, не добираючи слів похвалялася своїми сексуальними забавами з кількома політиками другого ешелону. Нічого цікавого, дійсно пікантного, шаржовані портрети оглуплених бабіїв, цинічні описи банальних коїтусів, за що авторку виперли з газети, в які вона працювала. А один з «потерпілих», кажуть, навіть відлупцював її тет-а-тет.
«Дурна дівка! Хто її тепер заміж візьме!» — нещиро жаліли Лєрку співробітниці редакції. І даремно, бо слава-нетіпаха допомогла Лерці не лише вклинитися в напіввищий світ, а звідтам на ТВ, але й вийти заміж за підприємливого художника Сєву, який успішно привертав увагу критиків і заможних клієнтів до своєї розмодерної творчості гучними піар-скандалами. Звісно, не без допомоги своєї телегейші…
А Зоряна, дарма, що незаміжня, має незаплямовану репутацію. Чому ж вона згодилася?…
Лєрка в костюмчику «від кутюр», проте… Їй до Зоряни, як матрьошці до Джоконди. А посмішечка яка! Запобіглива й водночас…
Вона зрозуміла це й жалкує, що запровадила Зоряну в свій «чайний будиночок»?
Вмикаю звук.
Лєрка.Зоряно, ви ще молода жінка…
Зоряна.Не «ще». Я справді молода!
Л.Проте, одна з найуспішніших жінок столиці…
З.(з чемним викликом) І не тільки столиці.
Л.О, так! Саме тому я запросила вас. Щоб ви поділилися секретом свого успіху.
З.Успіх — це самопочуття. Я змалку відчувала себе успішною, і підрісши, намагалася робити все якнайкраще, що не втратити, не ущербити це прекрасне відчуття. Оце й весь секрет!
Л.Я згодна з вами! Головне — впевненість, проте небезпідставна… Хотілося б, щоб ви щиро й відверто розповіли нам, так би мовити, про джерела своєї впевненості… Як має поводитися, що має чинити жінка, щоб почувати себе впевнено… завжди й повсюдно?
З.Подобатися чоловікам!
Л.(аплодує) Браво! Браво! Дякую вам за те, що ви, на відміну від інших бізнесвумен, не прикидаєтеся, не стверджуєте, що забагатіли без чоловічої допомоги, підтримки, врешті-решт, грошей…
З.(посміхається) Я зрозуміла вас. Ви хочете почути імена чоловіків, які започаткували мій бізнес. Мушу розчарувати — жодний чоловік не ділився зі мною своїми статками. Все, що я маю, я здобула сама — від першої копійки до останньої, але…
Л.(перебиває її) Не вірю! Ви дочка, якщо не помиляюся, інженерки…
З.… але завдяки чоловічому захопленню, вірному коханню.
Л.Справді? А кажуть, що у вас нема коханців. Що ви така собі Снігова Королева, схибнута на зароблянні грошей. Що ваш успіх — це, так би мовити, реванш за… злиденне дитинство.
З.Почнемо з кінця. Дитинство моє, по-перше, не було злиденним. По-друге, злидні й комплекси — це дійсно потужні стимули, проте нетривалі й ненадійні. Заробить жінка (я зараз мовлю винятково про жінок) мільйон чи двадцять — і край!
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу