Олександр Авдєєнко - Над Тисою

Здесь есть возможность читать онлайн «Олександр Авдєєнко - Над Тисою» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Ужгород, Год выпуска: 1959, Издательство: Закарпатське обласне видавництво, Жанр: Шпионский детектив, Прочие приключения, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Над Тисою: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Над Тисою»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

В повістях «Над Тисою» і «Гірська весна» автор розкриває підступні задуми американської розвідки, її підривну роботу проти СРСР і країн народної демократії. Чорні роботи шпигунів і вбивць стали офіціальною і неприкритою державною політикою американського імперіалізму. Цим задумам і діям протистоять воля, енергія, безмежний патріотизм і любов до Батьківщини наших прикордонників, всього радянського народу.

Над Тисою — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Над Тисою», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Гарно вбрана і його русява подруга. На ній бордова, з товстої вовни запаска, вишневого атласу кофта, намисто із старовинних срібних монет і сердак — білосніжна безрукавка з двома бортовими смугами кольорової вишивки.

Куди й чого вони йдуть? Мабуть, просто так, нікуди і ні по що. Не сидиться їм зараз удома. Вийшли, щоб похвастати своїм щастям, щоб подивились на їхню вроду добрі, незаздрісні люди.

Зубавін відірвав погляд від молодих верховинців і одразу ж звернув увагу на кирпатого, з неголеним і дуже опухлим, неначе обмороженим, обличчям парубка. Одягнений і взутий він був по-буденному, навіть трохи убого: стара свитка, перешита, як видно, з батьківської, ношені постоли, гостроверха, з витертого смушку шапка. На спині парубка був прилагоджений новий кошик, з якого виглядала червонодзьоба голова чубатого гусака. Вирізнялася ця людина серед натовпу ще однією деталлю: комір її свитки був піднятий. Навіщо? Адже ні дощу, ні вітру.

— Цікавий хлопець! Часто він повз вас на базар прямує? — спитав майор залізничника.

— Уперше бачу. Він не тутешній: нашим вітром і сонцем не підсмалений, білошкірий. І спорядження теж не тутешнє.

— Яке спорядження? — зацікавився Зубавін.

— Бочкори [1] Бочкори — постоли. , свитка і шапка. Я всіх наших, що живуть нагорі і внизу, знаю — не було серед них такого.

Намацавши в кишені рубчасту рукоятку пістолета, Зубавін рвучко розчинив двері будки і підійшов до шлагбаума.

— Громадянине, ваші документи! — тихо, але твердо сказав він.

— Пожалста!..

Але Зубавіну вже не треба було заглядати в паспорт. Це «пожалста», перекладене з іноземного, яке механічно, мимоволі зірвалося з язика, остаточно переконало Зубавіна, що він не помилився.

В будці парашутиста обшукали. З його кишень повиймали скорострільний беззвучний пістолет, дві гранати, тугу пачку сторублівок і схему головної карпатської залізничної магістралі. В кошику була портативна радіостанція і дві коробки з запасними патронами до пістолета. Обшук завершився тим, що Зубавін витягнув ампулу з ціанистим калієм, зашиту в комір сорочки затриманого.

— Терорист?

Парашутист злякано і протестуюче захитав головою:

— Ні, ні! — Помовчавши, він додав: — Лише диверсант.

— Лише… — Зубавін посміхнувся самими очима. — Це теж немало. Сам ішов?

— Сам. Пане майор, я все розповім. Я мав завдання…

Зубавін обірвав диверсанта, що каявся:

— Потім розповісте, у відповіднішій обстановці…

— Нічого, я можу й зараз. Я мав завдання…

Не слухаючи диверсанта, Зубавін підійшов до нього, рішучим жестом опустив комір домотканої свитки, подивився на зарослу рудуватим волоссям потилицю:

— Навіщо піднімав?

— У вас голять шию, а я…

— Зрозуміло. Виходить, схибили ваші маскувальники… Хто вас споряджав? А проте, потім…

У машині парашутист уже не намагався сповідатися. Він мовчав, похмуро, але й не без цікавості, як помітив Зубавін, роздивлявся околиці Явора і вулиці, заповнені народом. «Він тутешній», вирішив Зубавін. Машина зупинилася перед ажурними литими ворітьми міськвідділу Міністерства внутрішніх справ. Парашутист знову пожвавішав:

— Пане майор, не забудьте, що я не чинив опору. Мав зброю, але не застосував.

— А хіба це має яке-небудь значення? — серйозно спитав Зубавін.

— Боже мій! Аякже! Має! Величезне, — переконано сказав парашутист. — Якби я чинив збройний опір, — я б одержав одну міру покарання, тепер же — іншу. Чи не так?

Зубавін промовчав.

Машина повільно в'їхала у просторий двір, вимощений великими булижниками.

— Пане майор, — бубонів парашутист, я ішов прямо до вас. Здатися. Повірте, я давно, коли вони мене вирішили послати сюди, надумав здатися. Я ненавиджу їх. Вони украли в мене молодість…

Зубавін відчинив дверці машини і жестом запропонував парашутистові виходити.

Диверсант спритно зіскочив на булижник, між яким пробивалась весняна травичка. Він запобігливо дивився на свого конвоїра, намагаючись відгадати наказ раніш, ніж він буде сказаний. Разом з тим він злодійкувато позирав на всі боки: на високі дворові стіни, повиті старим плющем, на двоповерховий будинок з великими вікнами.

— Що, знайома обстановка? — Зубавін усміхнувся.

Парашутист ствердно кивнув головою.

— Тут раніше був мадьярський банк, — сказав він.

Піднявшись до себе в кабінет, Зубавін відчинив кватирку, зняв плащ, картуз, витер хусточкою мокре чоло.

— Роздягайтесь, — сказав він у бік парашутиста.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Над Тисою»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Над Тисою» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Над Тисою»

Обсуждение, отзывы о книге «Над Тисою» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x