Андраш Беркеші - Агент №13

— Ось пістолет, — сказав Герцог, підходячи до Лізи.

А сталося так, що Ліза, почувши голос Герцога, мало не знепритомніла від несподіванки. Правда, вона щодня, щогодини чекала якихось цікавих і важливих новин, але вже, було, розчарувалася у здійсненні їхнього задуму. Бо Шалго був перекопаний: з Губером щось не все гаразд. Старий узяв собі в голову, що Губер є центральною фігурою в справі убивства Меннела і жодної хвилини не вірив у правдивість його зізнань.

— Гадаю, на цей раз ти помиляєшся, любий, — казала Ліза. — Зрештою, Губер міг і не знати про рацію Меннела. Навіть про те, що Меннел був розвідником. Ну подумай сам: адже фірма «Ганза» веде в нас законну, цілком легальну торгівлю. Губер міг підписати договір і організувати перевозку останків Меннела на батьківщину. Сам він у цьому разі був би поза підозрою. І якщо Губер справді виказав Меннела, то нам треба повірити і в те, що він дійсно хотів розірвати зв'язки з фірмою «Ганза».

Шалго, подумавши, заперечив:

— Але ж Губер знав, що ми знайшли рацію і, поки він буде в Угорщині, стежитимемо за ним. Ось чому цілком можливо, що своїм зізнанням хотів уникнути стеження за собою.

— Можливо, — погодилась Ліза й одразу ж запитала: — Але навіщо? Якщо його завданням було тільки підписати замість Меннела угоду, то йому байдуже, стелить за ним чи ні. Коли ж він мав виконати й інше доручення, то знову виникає запитання: яке саме?

— Може, того, котрого не зумів виконати Меннел, — розмірковував Шалго.

— Любий, одумайся: твоє припущення звучить просто кумедно, — лагідно зауважила Ліза. — В такому разі він не розкривав би перед нами завдання Меннела.

Проте Шалго не здавався:

— А звідки ти знаєш, яке завдання мав Меннел і чи воно дійсно таке, як нам розповів Губер? Це треба ще довести. А Губер нічого не довів, тільки розповів. Він сказав про агентів. А хто вони, ці агенти? Розповів про заховані коштовності. А де їх заховано? Згадав про одну жінку з донькою та нареченим. Це може бути дружина Кюрті. Але може бути й інша.

Так вони сперечалися, ставлячи одне одному запитання і шукаючи відповіді на них.

— Знаєш що, люба? — сказав раптом Шалго. — В нас в чудова японська апаратура. Може, випробуємо її? Чим ми рискуємо? Нічим!

Так Ліза встановила за радіатором у вітальні апарат для підслуховування з мініатюрним мікрофоном, і вони почали з нетерпінням чекати. Так була записана на плівку розмова Губера з полковником Карою. Після того Ліза сказала:

— Тепер визнай, любий, що ти помилявся.

Шалго похнюплено мовчав. Того ж вечора він двічі прокрутив ту розмову. «Може, я й помилявся, — думав, — але не завадило б перевірити минуло Губера». Було не зрозуміло, чому полковник Кара не зв'яжеться з органами безпеки Німецької Демократичної Республіки. Потім він почав підраховувати: Губер народився в тисяча дев'ятсот тринадцятому році. В тридцять третьому йому було двадцять, навчався він в офіцерському училищі. Десь у тридцять п'ятому міг стати лейтенантом. Училище штабних офіцерів закінчив скоріше всього восени тридцять дев'ятого року. Після того потрапив у Будапешт. Шалго перебирав у пам'яті події тих років. Тоді він досить добре знав майже всіх співробітників німецького посольства в Будапешті. Пригадав прізвище військового аташе, а ось про Губера нічого не міг згадати. Проте наступного вечора його чекало нове розчарування. Кара передав йому доповідну Домбаї: «З Берліна нами одержана інформація: піхотний генерал Отто фон Губер і його сім'я за походженням із Східної Пруссії. Генерал фон Губер був командуючим західним фронтом при оперативному штабі. Приєднався до руху офіцерів-антигітлерівців, брав участь в організації замаху на фюрера. Влітку сорок четвертого року його було арештовано і страчено. Дружина його Анна-Марія Губер покінчила життя самогубством. Два жінчиних брати — Рудольф і Хорст Крюгери, офіцери вермахту, загинули в Дахау. Отто фон Губер, майор військ СС, начальник штабу Бранденбурзької танкової дивізії, публічно відрікся від батька, і його не чіпали. За їхніми даними, Отто фон Губер мешкає з Західній Німеччині. Був співробітником розвідки ФРН. Тепер керівник гамбурзької філії торговельної фірми «Ганза». Є підозра, що і зараз він зв'язаний з розвідкою. Його дружина, Грета Губер, загинула в тисяча дев'ятсот шістдесят сьомому році в автомобільній катастрофі поблизу Кельна. Його син, Ернст Губер, студент університету. Інші родичі Губера — чесні громадяни Німецької Демократичної Республіки, зв'язків з Губером не підтримують».