Валерій Лапікура - Комісар Мегре і Кіціус

Здесь есть возможность читать онлайн «Валерій Лапікура - Комісар Мегре і Кіціус» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 2005, ISBN: 2005, Издательство: Нора-Друк, Жанр: Полицейский детектив, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Комісар Мегре і Кіціус: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Комісар Мегре і Кіціус»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Відомі українські тележурналісти, а нині — науковці Валерій та Наталя Лапікури, широко знані своїми сенсаційними телевізійними проектами «Акценти», «Югославія, мертвий сезон», «Осінь політиків», продовжують дивувати своїх шанувальників.
У ваших руках друга книга багатотомного серіалу «Інспектор і кава». Автори визначили цей жанр, як детектив у стилі «ретро». Головний герой серіалу — капітан міліції Олекса Сирота — служив у Київському карному розшуку в 70-х роках вже минулого століття. Це були часи, коли чесний міліціонер перебував під жорстким контролем компартійних органів, прокуратури і кадебе. Прагнення реального прообразу героя бути порядним слідчим коштувало йому життя.

Комісар Мегре і Кіціус — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Комісар Мегре і Кіціус», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— Все?

— Ні, не все. Є ще один доказ, на ньому слідство тримається. Волосина.

— Жартики у тебе…

— Та ні ж, кажу в прямому розумінні цього слова: слідство тримається на волосині, точніше — на двох. Наскільки я розумію, Кіціуса знову понесло до спальні. Там він одержав у голову і впав на килим. Можу сказати навіть точно: на килим біля трюмо. Там-таки його задушили, але не помітили, звичайно, що до сорочки злодія пристали дві жіночі волосини. Достатньо довгі для ґрунтовного аналізу. Жінка чи подруга господаря — то вже подальше слідство покаже — своє волосся фарбувала. І то в такий колір, який роблять лише у парі перукарень, куди шоферських жінок вже точно не пускають.

— А може, це хтось із Кіціусових подруг?

— Товаришу підполковник, якщо така й була, то надто сильно законспірована. І Контора не викопає. Ми ж увесь відповідний жіночий контингент перешерстили — від Мілки Анаконди до петеушних давалочок. Нуль! А якби й була, теж би до цієї перукарні не втрапила. Бо дочка чи там дружина великого начальника може закохатися у злодія тільки в індійському кіно. У мене он приятель з нашого ж курсу бив клинці під дочку заввідділом ЦК. Зараз викладає малювання у Голопупівській початковій школі. Іншої роботи для нього чомусь не знайшлося. Одружився із дояркою, кажуть, п'є.

— Кінчай, Олексо, про любов, давай ближче до справи. Чого тобі не вистачає, аби ти залишився без голови, я без персональної пенсії, а Генерал без просування по службі?

— Була би машина не з цієї автобази, — нема проблем. А так вони є — і то найскладніші. Хоча роботи там на п'ятнадцять хвилин. Встановити, чи справді водій отої машини возив у багажнику горезвісний мішок, а далі перевірити алібі. І у нього, і у хазяїна. Може, підкажете, як?

— Спитай щось простіше. Наприклад, чи є життя на Марсі. По-перше, тебе особисто далі кабінету заступника директора автобази взагалі не пустять. Жодних документів не нададуть і навіть не покажуть. Пошлються на особливий статус, вимагатимуть відповідних паперів за підписом мало не союзного міністра, а тим часом… знаєш, не хочу навіть думати, що може бути тим часом. Якщо ти хочеш довести цю справу до кінця… тобто, я хочу сказати — встановити, хто кого матиме за фраєра, то я тобі дещо пораджу. Ну, водія можна викликати до нас. Скажімо, як експерта в одній заплутаній автотранспортній пригоді. Але для цього треба знати, що це його мішок, і перевірити наявність чи відсутність алібі на ту ніч. А от що робити зі слугою народу, як ти кажеш, — і гадки не маю. Ти можеш собі уявити, що таку людину запрошують до нас, відбирають підписку про ознайомлення стосовно відповідальності за неправдиві показання, а потім під протокол запитують: скажіть, будь ласка, чи це не ви ось такої ночі, приблизно о такій-то годині позбавили життя квартирного злодія? А потім вирішили погратися з міліцією у стару народну забаву «кіт у мішку»?

— Ні, товаришу підполковник, навіть при всій своїй зіпсутості я всього цього уявити не можу.

— А у наших «злодійських» свого інформатора на автобазі немає?

— Боюся, що немає. Конторські стукачі, звичайно, присутні — за штатом належить.

— Ти диви! Інформація потрібна мінімальна, а доводиться голову ламати, аж пальці на ногах у кулак стискуються. Добре, зводь усе докупи, що є в наявності, а я тут дещо спробую за своїми каналами перевірити.

— За партизанськими, чи що? Я ж не маленький, розумію: для того, аби взнати те, що нас цікавить, треба на когось натиснути. А натиснути можна тільки на того, у кого перед нами якісь гріхи. А грішників на цю базу Контора відсіває ще на сотому кілометрі.

— У Конторі теж живі люди працюють. Можуть проґавити.

— А цей, що його проґавили, нас не пошле?

— Може послати. А може й не послати. Залежить від того, як ти до нього підійдеш.

— Я постараюсь.

— Ну-ну. А до речі, слухай: як це Кіціус примудрився за такої охорони залізти у той будинок?

— По-перше, з вулиці фасад перекривають великі старі дерева.

По-друге, на парадному вході роблять якийсь ремонт і двері забито зсередини. Пожильці заходять через хвіртку у воротах з тилу будинку. В суботу і неділю народ відпочиває на казенних дачах. А охорона — у своїй будочці, котра біля воріт. За таких умов можна підігнати до фасаду вантажівку і за ніч вивезти половину майна з усіх квартир.

Тої ночі я довго не міг заснути, бо так і не зрозумів остаточно: що маю робити далі? Може, й справді варто було ще трохи потягти кота за хвіст (тьху, от нав'язалися ці котячі асоціації!), а потім тихенько закрити справу за недоказовістю. Високому начальству можна було б наплести якусь баєчку. Наприклад, про те, що вбивця підкинув труп майже під саму Управу не з політичних міркувань, а з великого переляку. Здалося йому, що десь попереду патруль ДАІ машини перевіряє — от він і викинув поклажу. А там ніякого патруля не було.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Комісар Мегре і Кіціус»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Комісар Мегре і Кіціус» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Комісар Мегре і Кіціус»

Обсуждение, отзывы о книге «Комісар Мегре і Кіціус» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x