— Уранці. Прийшли рано, не знаю… десь близько сьомої. Ми ще спали.
— А ви певні, що вашого чоловіка арештували за підозрою в убивстві Альвіна Му?
— Так… Вони мали одну… один папір, на якому так і було записано.
— Обвинувальний висновок?
— Так!
— Гаразд, — я на мить примовк. — Що… що на вашу думку, я міг би для вас зробити?
Ірене здивовано глянула на мене.
— Він же має право на захист, на адвоката?
— Звичайно, але ж…
— Я хочу, щоб ви захищали його.
— Послухайте, Ірене, не думаю, що він захоче… Я ж захищав у суді Альвіна…
Але вона вже все вирішила.
— Ми не знаємо нікого іншого. Ганс казав… що він, видно, зовсім стратив розум, коли звинувачував вас за те, що сталося… ви просто виконували свою роботу. Насправді то все… вина Альвіна, який…
— Який — що?
— Який заслужив на смерть.
За чолом почав пульсувати легенький біль голови, я відчув утому і нехіть. Згадалася ніч, коли Ганс Ґудвік стояв посеред моєї спальні, згадалися мій страх і його агресія. Я не мав ніякого бажання братися до цієї справи. Усе було якось не так. Я виправдав убивцю його доньки, а тепер мав виправдовувати його. На думку не спадали жодні правила, які могли завадити мені в цьому. Дивна ситуація, я почувався у ній дуже незатишно.
Я поволі похитав головою.
— Не думаю, що це добра ідея.
Ірене Ґудвік уперше глянула мені просто в вічі.
— Ви ж професіонал, правда? Можливо найліпший з усіх можливих.
— Це правда, проте існує багато не менш талановитих адвокатів.
— Ви сповна використали свої здібності й знання задля виправдання убивці моєї доньки. Невже вважаєте, що ми… що Ганс не заслужив того ж?
Я не знайшов, що заперечити.
— Гаразд. Якщо захоче Ганс…
Я не відразу додзвонився до Тобіаса Мунка.
— Бренне! — він називав моє ім'я так, ніби випльовував його крізь зціплені зуби. — А тепер чого тобі треба?
— Ганс Ґудвік, — тільки й сказав я.
— Знову? Навіщо він тобі?
— Як я розумію, ви його затримали за вбивство Альвіна Му.
— То й що?
— Я зараз розмовляю з його дружиною. Вона хоче, щоб я його захищав.
На іншому кінці запала мовчанка.
— Не їй вирішувати… Невідомо чи він тебе захоче. Поки що Ґудвік відмовляється від адвоката.
Я тихенько зітхнув.
— Є лише один спосіб це з'ясувати, Мунку. Я приїду до вас.
Мунк щось буркнув замість відповіді, а я додав:
— І ще, Мунку… Не думаю, що тобі на руку, якщо підозрюваний не має адвоката. Це вбивство!
— Зателефонуй мені, коли приїдеш, Бренне!
Коли я приїхав, Мунк потиснув мені руку і привітався. Я завжди підозрював його нелюбов до себе, однак він поводився коректно, як людина, яка суворо дотримується закону. Ми мовчки йшли коридорами, аж раптом він зупинився.
— Я мав би передбачити, що ти вигулькнеш.
— Як це?
— Ти з'явився на місці злочину. Я знав, що адвокати нишпорять за резонансними справами, але ще ніколи на своєму віку не стрічав адвоката, який прибув би на місце злочину.
До мене нарешті дійшло. Мунк певний, ніби я відразу хотів запопасти цю справу. Я вже розтулив рота, щоб заперечити, але передумав. Однаково він мені не повірить.
— Трохи дивно, що захищатимеш його саме ти, хіба ні?
— Чому ж дивно?
— Ну, — він невизначено провів у повітрі рукою. — Ти ж і Альвіна Му захищав у суді.
— Гадаєш, щось стане на заваді, якщо я представлятиму Ганса Ґудвіка? Конфлікт інтересів?
— Та-а, не знаю… Усе це трохи…
Я урвав його.
— Альвін мертвий. Ніякого конфлікту.
Мунк зупинився перед якимись дверима.
— Хочеш поговорити зі своїм клієнтом наодинці, Бренне? У камері він сидить не сам.
— Був би вдячний.
Ми увійшли.
— Прийшов адвокат Бренне, Ґудвіку, — сказав Мунк. — Я залишаю вас віч-на-віч.
Ганс Ґудвік навіть не підвів голови.
— Мені не потрібний адвокат, — озвався він. — Я не вчинив нічого осудного.
Говорив він невиразно. Його голос наче заіржавів. Тобіас Мунк випередив мене з відповіддю.
— Це серйозна справа, Ґудвіку. Дуже раджу тобі погодитися на адвоката. Ми тільки за це… До того ж… адвокат Бренне добрий адвокат.
Я ошелешено глянув на Мунка, але той відвів погляд.
— Ми почекаємо в коридорі, Бренне. Даси мені знати!
Ганс Ґудвік змінився. Я бачив його в залі суду. Тоді він мав виснажений вигляд, обличчя пооране скорботними зморшками, однак пристойно вбраний, зібраний, пострижений. Міцної тілобудови, кремезний. Того вечора, коли він увірвався до нас, я його, по суті, і не роздивився.
Тепер цей чоловік ніби танув. Обличчя осунулося і набрякло; кудись поділася кремезність тіла; живіт, якого раніше не було, важко звисав над паском. Ґудвік був одягнений у брудні джинси й густо поплямлений синій джемпер. Довге, неохайне волосся звисало сивими пасмами.
Читать дальше