Увійшовши до апартаментів, вона насамперед підійшла до прихованого за картиною сейфу. Набравши код, донна відкрила дверцята і зняла з себе прикраси: сережки з діамантами, золотий браслет у вигляді змійки з смарагдовими очима, штук п'ять кілець і перснів. В останню чергу вона зняла золоте кольє, з трьома прекрасними рубінами, яке прикрашало її груди. Всі прикраси були старовинними, виключно ручної роботи і передавалися в їхній родині в спадок по жіночій лінії. Склавши коштовності до сейфа, герцогиня закрила дверцята, перевірила, чи надійно вони замкнені, повернула на місце картину та викликала покоївку.
Постійно бурмочучи й коментуючи «незграбні» дії прислуги, герцогиня звільнилася від офіційного вбрання. Перевдягнувшись у халат, з натурального червоного китайського шовку, розшитий золотими квітами, вона наказала покоївці приготувати їй ванну.
Щоб згаяти час очікування, жінка підійшла до бару. Діставши пляшку міцного aguardiente de orujo, вона налила напою десь на третину широкої низької склянки. Різко видихнувши, герцогиня, немов справжній вояк, одним ковтком відправила вогненну рідину до шлунку. Наливши ще одну порцію, вона взяла склянку і підійшла до вікна. Відсунувши вбік важку оксамитову портьєру, жінка відкрила стулку і з задоволенням підставила обличчя під холодний потік повітря.
Наступного дня у неї був призначений обід у родині двоюрідної племінниці. Донна Каталина почала обмірковувати майбутню промову, яку вона мала намір виголосити під час обіду. На її думку, юна родичка, доживши до тридцяти трьох років і не народивши жодного продовжувача славетного роду, вела розпусний спосіб життя.
Яскрава зовнішність молодої іспанки та чудова, немов би різьблена фігура, десять років тому, відкрили дівчині шлях до модельного бізнесу. Її чоловік – професійний фотограф і за сумісництвом імпресаріо, знайшов для своєї обраниці, найвірніший напрямок у цьому бізнесі. Юна сеньйора Магдаліна, завдяки своєму дворянському титулу почала рекламувати модний одяг виключно для жінок вищого світу.
Її кар'єра манекенниці стрімко пішла вгору і зараз молода жінка перебувала на верхній сходинці слави, за усі часи своєї кар’єри. Нескінченні пропозиції від провідних світових дизайнерів, рекламних агентств для VIP персон, кінопродюсерів і інших відомих осіб, змусили донну Магду дотримуватися дуже щільного графіка, за яким суворо стежили двоє секретарів-геїв. Тому увіткнути в свій розклад обід у компанії з пришелепуватою двоюрідною тітонькою дівчині вдалося з великими труднощами.
Порадившись з чоловіком і секретарями, вона вигадала, яку користь можна отримати з цього майже похоронного заходу. Знаючи за прихильність герцогині до вбрання «з піратської скрині», Магдаліна згадала за молодого модельєра з Ніцци. Він якраз готував нову літню колекцію в стилі 19-го століття. За обідом, який мав тривати не менше трьох годин, можна було провести зміну суконь. Цей маневр повинен був вбити двох зайців: заспокоїти цензорські борсання старої та обкатати кілька моделей, провівши пробну рекламну компанію колекції. Чоловік Магдаліни й обидва секретарі із захопленням підтримали цю ідею та миттєво кинулися втілювати її у життя.
Але літня герцогиня, поринувши у свої думки, навіть не здогадувалася про сюрприз, який мав на неї чекати. Жінка подумки складала промову, почати яку планувала саме з критики відвертих нарядів недолугої родички, які викликали в неї не аби яке роздратування.
Від роздумів донну Каталину відірвав голос покоївки, яка повідомила, що закінчила приготування. Ткнувши дівчині в долоню дрібну монету, герцогиня відпустила прислугу та попрямувала до ванної кімнати.
Зайшовши всередину, вона зняла халат і помилувалася своїм бездоганним, як для її віку тілом. Єдине, що ця дама дозволила собі порушити у зведенні норм поведінки старовинного роду – це невеликі пластичні операції. Ведучи здоровий спосіб життя і, постійно поєднуючи фізичні навантаження з помірним харчуванням, вона примудрилася в свої 72 роки зберегти чудові форми й оксамитову шкіру зі злегка оливковим відтінком властивим всім справжнім нащадкам їхнього роду. Тому пластичним хірургам з тілом, особливо робити було нічого. Чого не можна було сказати за обличчя.
Постійні: бурчання, докори, заборони, оцінки й засудження дій членів родини, прислуги, знайомих і, навіть політиків, вкрили його густою мережею зморшок. Тут, навіть скальпель хірурга виявився безсилим, що-небудь виправити. Але донну Каталину це влаштовувало.
Читать дальше