Джеймс Чейз - Весь світ у кишені

Кітсон побачив, як Блек ще більше притискається до землі.

Джинні підповзла до Алекса й глянула вниз.

І хоча вони були за двісті футів над солдатами, здавалося, що чоловік репетує зовсім поруч.

— Ви виходите чи нам підійти й самим вас узяти? — прокричав майор.

— Ідіть і візьміть мене, покидьки! — дико й перелякано проричав Блек. — Ідіть і візьміть мене — і побачите, що отримаєте!

Майор щось сказав до офіцера поліції. Той кивнув у відповідь.

Тоді майор підійшов до солдата й заговорив до нього.

Вони трішки порадилися. Солдат передав гвинтівку іншому, а тоді витягнув з кишені дрібний предмет й обережно рушив уперед.

Кітсон спостерігав. Його серце гучно гупало об ребра.

Дійшовши до повороту, солдат спинився.

— Це ваш останній шанс! — закричав майор. — Виходьте!

Відповідь Еда була образливою і непристойною.

Майор закричав:

— Гаразд, порішіть його!

Солдат підкинув предмет високо вгору. Той піднявся, ледаче повернувся й почав падати.

Джинні притулила обличчя до плеча Кітсона.

Алекс хотів було попередити Еда, але змовк, усвідомивши, що крик видасть їхню схованку.

Граната впала навпроти валунів, за якими знайшов прихисток Блек.

Кітсон заплющив очі.

Бабах!

Граната вибухнула дуже гучно. Юнак почув гуркіт каміння й свист уламків.

Він відповз назад і, не дивлячись униз, обійняв Джинні.

Дівчина затремтіла й припала до нього. Пара немов завмерла.

Раптом чоловік унизу закричав:

— Він тут тільки один. А де інші двоє? Де дівчина?

— Вони не знайдуть нас, — шепотів Кітсон, розчісуючи пальцями мідне волосся Джинні. — Вони ніколи не здогадаються шукати нас тут.

А тоді він почув гуркіт літака.

Він знав: їх тут видно, як на долоні.

Алекс і Джинні перезирнулися. Дівчина притислася до коханого, намагаючись стати настільки маленькою, наскільки це взагалі можливо. Попри страх, що холодною рукою стис серце Кітсона, юнак дивився на наближення літака.

Літак виринув з-за сонця і пролетів просто над ними. Підвівши погляд, Кітсон побачив пілота, що витріщався на нього. Пілот хитнув крилами, ніби показуючи юнаку, що помітив їх, а тоді розвернувся. Алекс уявляв, як пілот радісно кричить у мікрофон, повідомляючи командувачам, що лишилися внизу, про свою знахідку.

— Джинні! Послухай мене, — сказав Кітсон і поглянув у її перелякані очі. — Блек мав рацію. Камера смертників не для мене. Але ти можеш уникнути цього. Найгірше, що тобі можуть дати, — це десять років в'язниці. І то коли не пощастить. Ти ж іще дитина. Присяжні співчуватимуть тобі. Десять років — це ніщо. Коли вийдеш, зможеш почати нове життя. Просто лишайся тут і дай їм спустити тебе.

— А ти? — запитала Джинні, схопившись за його руку.

Кітсон вичавив посмішку.

— А я пірну вниз. Це швидкий і єдиний для мене спосіб вийти звідси. У камеру смертників я не піду.

Джинні глибоко вдихнула.

— Ми підемо разом, Алексе. Мені не страшно. А ось опинитися в ізоляції на десять років — страшно. Мені таке не до снаги. Давай підемо разом.

Раптом пролунав голос із гучномовця:

— Агов, ви двоє! Спускайтеся вниз! Ми знаємо, що ви там. Не хочемо починати стрілянини. Спускайтеся!

— Лишайся, Джинні.

— Ні. Я серйозно.

Кітсон нахилився й, притиснувши її міцно до себе, поцілував.

— Пам'ятаєш, що казав Френк? Весь світ у кишені? Може, таке і буває, але не в цьому світі. У якомусь іншому. Ходімо і знайдемо його.

Алекс узяв Джинні за руку, й вони підвелися.

Тоді поглянули вниз, на дорогу, куди збіглися солдати й поліціянти, ладні щомиті кинутися в укриття. Їхні гвинтівки було спрямовано на дві постаті на виступі.

— Добре, — закричав юнак. Людям, що стояли внизу, його голос здався тихим і слабким. — Ми йдемо.

Він поглянув на Джинні.

— Ти готова?

Вона міцніше стиснула його долоню.

— Не відпускай мене, Алексе, — мовила вона. — Так, я готова.

Люди на дорозі побачили, як пара несподівано ступила крок зі скелі й стрімголов полетіла вниз.

1 ярд — 0,9144 м.

1 миля — 1,6093 км, 103 милі — 165,76 км.

1 фут — 0,3048 м, 10 футів — 3,048 м.

Естокада — прямий перпендикулярний удар рапірою, шпагою чи еспадроном.

Форт-Нокс — військова база США у штаті Кентуккі. 31936 року на території бази розташоване друге (після Федерального резервного банку Нью-Йорка) сховище золотих запасів США. Там поміщено 4176 тонн золота в злитках. Одне з найзахищеніших місць у світі. Його стіни зроблено з граніту, покритого шаром бетону, а вхід захищають двері, маса яких — 20 тонн.