Джеймс Чейз - Хочеш жити?

Здесь есть возможность читать онлайн «Джеймс Чейз - Хочеш жити?» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Тернопіль, Год выпуска: 2020, ISBN: 2020, Издательство: Навчальна книга — Богдан, Жанр: Крутой детектив, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Хочеш жити?: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Хочеш жити?»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Чак завжди мріяв про красиве життя. Азартні ігри, жінки, легкі гроші — ось що було йому до смаку. І ось нарешті удача посміхнулася йому. Знайомство з наївною Меґ і пропозиція індіанця Тоголо обіцяли прибуткову справу. Чак з ентузіазмом схопився за нагоду заробити, прекрасно розуміючи, що ці легкі гроші будуть забарвлені чиєюсь кров’ю...
Чудовий детектив усесвітньо відомого майстра пера Чейза легко читається і тримає у напрузі до останньої сторінки. Загадки, вибухи, підступи, гумор, пристрасть і гроші, сумлінна робота поліцейських та пекельні виверти злочинців...

Хочеш жити? — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Хочеш жити?», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— Керрол? Я збирався подзвонити, люба. Просто зараз у мене роботи за очі! Я зателефоную тобі згодом. Гаразд?.. Гаразд? Мені просто зараз же треба бігти!

— Лепські!

Голос дружини кулею поцілив прямісінько у мозок Лепські.

Він поморщився, але опанував себе.

— Так... так... як ти, мила? Я тут гарую, як довбаний... Тобто, мила, я зайнятий!

— Лепські! Припини скиглити і послухай мене!

Лепські сперся на стіл Теннера і послабив краватку.

— Кажу ж тобі... Вибач. Я спав усього чотири години відтоді, як ми востаннє бачилися. Я... Чорт забирай! Я зайнятий!

— Якби я хоч на мить засумнівалась у тому, що ти був, є і будеш зайнятий, Лепські, я би з тобою розлучилась, — відповіла на це Керрол. — А тепер, можливо, ти припиниш базікати і дозволиш урешті мені щось сказати?

Лепські вчепився нігтями у стіл Теннера, ледь не пробивши у ньому діру.

— Я слухаю, — тільки й промовив він.

— Я щойно була в Мегітабель Бессінджер.

— Ти віддала їй ще одну пляшку мого віскі?

— Припини вже думати про випивку. Мегітабель знала, що цей Каратель — індіанець! Вона сказала мені, я сказала тобі, але ж ти не слухав! Вона...

— Чекай... Ти віддала їй пляшку мого довбаного віскі?

— Лепські! Скільки разів я просила тебе не лаятись?

Лепські виглядав, наче громом пришиблений, і сержант Теннер інстинктивно потягнувся до аптечки Червоного Хреста.

— Гаразд. То що там передрекла стара алкашка?

— Не називай її так. На твоєму місці я би соромилась називати старих леді такими словами.

Лепські видав звук, ніби хтось намагався завести машину з розрядженим акумулятором.

— Що це було? — навіть Керрол, яка вже звикла до звуків, що, їх бувало видавав її чоловік, занепокоїлась. — Із тобою все гаразд, Лепські?

— Я не знаю.

— Інколи я дуже за тебе хвилююсь. Схоже, ти не здатен концентруватись, а для того, щоб стати сержантом, тобі знадобиться концентрація.

Лепські обтер своє спітніле обличчя.

— Гаразд... ти маєш рацію. Продовжуй... Я сконцентрувався.

— Дякувати небесам! Мегітабель каже... ти точно слухаєш?

У відчаї Лепські до болю наступив сам собі на ногу. Коли він почав підстрибувати на одній нозі, Теннер, який увесь цей час уважно стежив за Лепські, приголомшено відкинувся на спинку крісла, вибалушивши очі.

— Так, я весь увага, — сказав у слухавку Лепські, балансуючи на одній нозі.

— Вона сказала, що Карателя треба шукати поміж апельсинів.

— Поміж чого? — заволав Лепські.

— Не кричи так — це непристойно. Я сказала, що вона сказала, що вам треба шукати цього індіанця між апельсинів. Вона побачила це у своїй кришталевій кулі.

— Побачила? Між апельсинів, га? — Лепські втягнув повітря так, що пилосос позеленів би від заздрощів. — Ну, це вже щось. Вона ж не може помилитись, коли їй приносять такі підношення? Давай подивимося правді у вічі: увесь цей клятий індіанський район просмердів апельсинами. Із цим важко прогадати, чи не так? І за це вона заграбастала ще одну пляшку мого віскі?

— Я просто кажу тобі те, що вона сказала. Першого разу вона мала рацію, але ти не повірив їй. Це друга зачіпка від неї. Використай нарешті мозок, Лепські.

— Гаразд, люба. Я використаю. Мені вже треба йти.

— Я намагаюся допомогти тобі отримати підвищення.

— Авжеж... ага... ага... дякую! — він помовчав, а потім знову заговорив: — Ти не відповіла на моє запитання. Цій старій торгашці фруктами дісталася ще одна пляшка мого віскі?

Повисла довга мовчанка, а потім Керрол крижаним голосом промовила:

— Бувають моменти, Лепські, коли мені здається, що ти інтелектуально обмежений.

Після цих слів дружина поклала слухавку.

Лепські теж поклав слухавку на місце і витріщився на Теннера.

— Чарлі, твоя дружина колись казала тобі, що ти інтелектуально обмежений?

Теннер здивовано глипнув на колегу.

— Чого б це? Вона й слів таких не знає.

— Ага. Пощастило тобі.

Лепські збіг донизу, перестрибуючи три сходинки зараз, і влетів у машину.

* * *

Гаряче вечірнє сонце опустилось над портом, затримавшись на посмугованих шатрах над фруктовими прилавками. Основна торгівля закінчилась. Кілька запізнілих перехожих усе ще тинялись поміж прилавків у надії роздобути дешеві фрукти, але це вже були відголоски торгового дня.

Юпітер Люсі пішов у найближчий бар за пивом, лишивши Пока наглядати за яткою. День був удалим, і на прилавку лишилось усього кілька ящиків з фруктами.

Чак вийшов із тіні й зупинився перед прилавком. Двоє чоловіків мовчки дивились одне на одного. Блискучі чорні очі індіанця та маленькі метушливі очі Чака оглянули все довкруг. Чак підійшов ближче.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Хочеш жити?»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Хочеш жити?» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Хочеш жити?»

Обсуждение, отзывы о книге «Хочеш жити?» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x