Аґата Крісті - Небезпека «Дому на околиці»

– Але не міс Баклі, – зауважив я з посмішкою.

– Вона шалапутка, а тому не рахується! Серйозній людині – злочинцю – воно добре відоме. Він має злякатися! Насторожитися! Почати мучитися запитаннями. Після трьох замахів на життя мадемуазель в околиці з’являється Еркюль Пуаро. «Чи спроста такий збіг?» – запитує він себе. І неминуче побоюється, що це ніякий не збіг . І що ж він зробить тоді?

– Замете сліди й заляже на дно, – припустив я.

– Так… так… або ж… якщо йому справді не бракує сміливості, завдасть удару швидко, не гаючи часу. Не встиг я навести довідки, аж тут pouf [37] Бац ( фр. ). – мадемуазель мертва. От як учинить сміливець.

– Але чому ви гадаєте, що ту замітку читав хтось інший, а не сама міс Баклі?

– Бо вона не читала її. Коли я назвався, моє ім’я нічого їй не сказало, навіть не здалося знайомим. Вираз її обличчя залишився незмінним. А крім того, вона сама нам сказала, що розгортала газету, бо дивилася прогноз припливів і нічого більше. Ну от, а на тій сторінці його не було…

– То ви гадаєте, що хтось у будинку…

– Хтось у будинку чи той, хто має доступ туди. Останнє зовсім не важко – його двері відчинені для всіх. Друзі міс Баклі, поза сумнівом, товчуться там, коли кому забажається.

– Ви маєте якісь здогади? Чи підозри?

Пуаро безсило скинув руки.

– Жодних. Хоч яким є мотив, він, як я й передбачав, неочевидний. От чому зловмисник почувається в безпеці, от чому він наважився вранці на такий відчайдушний учинок. На позір ні в кого начебто немає підстав бажати «маленькій Нік» смерті. Її майно? «Дім на околиці»? Він відійде кузенові, але чи так уже потрібен йому заставлений-перезаставлений, старий і дуже ветхий будинок? Для нього це навіть не родинне гніздо, адже він, не забувайте, не Баклі. Треба, звісно, зустрітися із цим Чарльзом Вайзом, але така версія здається фантастичною.

Далі мадам – нерозлийвода-подруга – з її дивними очима й аурою заблудлої Мадонни…

– Ви теж її відчули? – злякано запитав я.

– Як вона може бути до цього причетна? Назвати у розмові з вами власну подругу брехухою – c ’ est gentille, ça ! [38] Як мило ( фр. ). Нащо вона вам це сказала? Боїться того, що може розповісти нам Нік? Про щось, пов’язане з машиною? А чи просто прикрилася цим і насправді побоюється чогось іншого? Чи дійсно хтось пошкодив гальма, і якщо так, то хто? І чи відомо їй це?

Далі красунчик-блондин, містер Лазарус. Як він у це вписується – грошовитий, із тим своїм шикарним авто? Та чи й може він бути хоч якось причетний? Старпом Челленджер…

– …Тут ні до чого, – миттю втрутився я, – за це поручуся. Справдешній pukka sahib [39] Непідробний джентльмен-британець ( англ.-інд. ). .

– Він, поза сумнівом, і справді отримав те, що ви називаєте «гарною школою». На щастя я, іноземець, вільний від таких упереджень і проводжу розслідування без огляду на них. Хоча, мушу визнати, мені досить складно пов’язати старпома Челленджера з такою історією. Я, власне, не бачу, як він може бути замішаний.

– Звісно, не може, – з почуттям мовив я.

Пуаро задумливо подивився на мене.

– Дивно ви впливаєте на мене, Гастінґсе. У вас до того немає нюху на правду, що мені так і кортить пустити вас по сліду, а самому податися в протилежному напрямку! Ви саме той прекрасний тип людини, – чесної, довірливої, гідної, – яка неминуче потрапляє в сіті кожного шахрая. Саме такі, як ви, вкладають заощадження в сумнівні нафтові родовища й наявні тільки на папері золоті копальні. Завдяки сотням вам подібних аферисти й заробляють на хліб насущний. Що ж, займуся-но я цим старпомом Челленджером. Ви пробудили в мене підозри.

– Любий мій Пуаро, – гнівно вигукнув я, – ви мелете несказанні дурниці! Людині, яка поблукала цим світом з моє…

– …Весь її досвід так і не пішов на користь, – сумно докінчив детектив. – Це неймовірно, але факт.

– Гадаєте, я досяг би успіху на своєму аргентинському ранчо, якби був тим довірливим дурником, якого ви змалювали?

– Не гнівайтеся, mon ami . Ви досягли величезного успіху – і ви, і ваша дружина.

– Белла, – сказав я, – завжди дослухається до моєї думки.

– Вона така ж мудра, як і чарівна, – мовив на це Пуаро. – Не будемо, мій друже, сваритися. Дивіться, онде попереду напис: «Гараж Мотта». Гадаю, це той, про який казала мадемуазель Баклі. Кілька питань – і правда про той інцидент проясниться.

Ми з належною поважністю зайшли всередину, і Пуаро, назвавшись, пояснив, що йому рекомендувала це місце Нік Баклі. Поцікавився кількома деталями щодо оренди автомобіля для пообідніх прогулянок, а відтак спритно перевів розмову на пошкодження, які не так давно отримала машина мадемуазель.