Олександр Красовицький - Справа мертвого авіатора

Двадцять третього травня 1910 року літак перевезли від хімічного корпусу інституту на Сирецький іподром. Того ж дня у присутності членів Київського товариства повітроплавання та численних репортерів князь Курдашов здійняв біплан у повітря. Він пролетів на своєму творінні лише кілька десятків метрів, але став першим авіаконструктором імперії. Звістка про намір нащадка давнього і шляхетного роду, талановитого інженера, одружитися з юною дівицею без імені та статків – модисткою Агатою Дашук вразила і Київ, і Петроград не менше, ніж його політ шість років тому.

– Що ви можете сказати про молоду дружину? – запитав Тарас Адамович.

– Що сказати. Красуня – безперечно, але… Не дарма заздрісниці сичали їй у спину.

– Назвете їхні імена?

– Навряд чи. Я просто кажу про атмосферу…

– Ви сказали «але».

– Але з такими не одружуються. Принаймні не нащадки роду Курдашових.

Міра поставила крапку та звела очі на свідка.

– Чому вони летіли до Києва? – далі поцікавився Тарас Адамович. – Навіщо цей переліт?

– Агата хотіла цього перельоту. Вона з Києва і не бажала лишатися у холодному Петрограді, доки її чоловік перебуватиме на фронті. Зважаючи на те, що родина Курдашова була шокована мезальянсом, її неважко зрозуміти. Курдашов із Києва відразу мав летіти до Вінниці – Ескадра там. Нам дали невеличку відпустку на честь його одруження.

– Напередодні вильоту з Петрограда ви не помітили нічого дивного?

– Ніби ні. Курдашов із молодою дружиною дещо спізнилися на аеродром. Він заніс її у літак на руках, Остапчук – моторист, фотографував. Ми допомогли з валізами і скринею з посагом – дивна малоросійська традиція могла коштувати мені пальця на нозі, коли бісів Прусіс – перший пілот – впустив свій край скрині. Злетіли швидко і без пригод.

– Що було далі? – запитав Тарас Адамович.

– Зробили кілька кіл над містом на висоті чотириста метрів – Прусіс сказав, що Курдашов хотів вразити Агату краєвидами. Це потребує уваги. Пілоти одномоторних монопланів і біпланів не наважуються літати над містом так низько – у разі зупинки мотора та вимушеної посадки в таких умовах пілот, найчастіше, гине. Я стежив за курсом, Прусіс вів літак. Остапчук перевіряв мотори. Коли я йшов у кабіну, Агата сиділа в салоні біля вікна та усміхнулася.

– А що робив під час польоту молодший унтерофіцер Осипов?

– Складно відповісти. Слідчі вже допитували мене. Я не бачив його, допоки не зустрів у салоні з пляшкою шампанського. Він повідомив, що пані Курдашова оголосила, що не питиме чаю в небі.

Колишній слідчий не запитував. Чекав на продовження історії. Пілот фатального перельоту додав:

– Зробили посадку в Орші. Наповнили баки.

– А молодята? – уточнив Тарас Адамович.

– Агата поскаржилася на погане самопочуття, запитала, чи не буває в авіаторів морської хвороби? Молодята лишилися в окремій кімнатці, – він кивнув у бік дверей, – і не виходили майже весь політ.

Слідчий Галушко та його секретарка не виявили нічого особливого у тій кімнатці; вони ще раз оглянули кабіну літака та вийшли назовні. Загубитися на літаку складно. А сховатися і підмішати отруту в келихи? Відволікти увагу жертв? І навіщо?

– То ви знайшли тіла?..

– Тут, у салоні, за годину після злету з аеродрому в Орші. Осипов стежив за мотором. Я мав невелику перерву, увійшов до тієї кімнатки. Курдашов спав на канапі, його обличчя було прикрите газетою. Але оскільки Агата лежала на підлозі, я зрозумів, що щось трапилося. Покликав Остапчука. Поруч молодят знайшли келихи. Пляшка шампанського стояла на столику. Ми… – він подивився на Тараса Адамовича, – намагалися привести їх до тями, я ледь не розлив на обличчя дівчини нашатир.

– Коли ви зрозуміли, що вони мертві?

– Курдашов був холодний – я ледь торкнув руку. Потім ми увійшли у смугу хмар над містом, нас кидало. Остапчук кричав, що спочатку нам потрібно сісти, потім кликати лікарів, я пішов вирівнювати курс. Агата була тепла, вона була ще жива. Мусила бути, – застиглим поглядом він втупився у двері до кабіни пілотів.

– А що Осипов?

– Його трусило. Він говорив, що цього не може бути, кидався до Агати. Ми всі добре знали – раніше він був закоханий в неї, здається, вони навіть збиралися побратися, але потім Агата познайомилася з Курдашовим.

– То в поліції вважають, що це помста залицяльника-невдахи? – запитала Міра.

– Я не знаю, що там вважають в поліції.

– Але ж ви знаєте, що Осипова заарештували? – запитав Тарас Адамович.