Наталья Сняданко - Перше слідство імператриці

– Ну, добре, два дні вона, бідна, то на кораблі, то на трибунах, то в кареті. А коли ж було вінчання? – спитав Крістіан.

– На третій день, – відповіла Доротея. – 24 квітня. У церкві святого Авґустина. О сьомій вечора.

– Аж увечері? – здивувався Крістіан. – А що робили цілий день?

– Та все те саме, – зітхнула Доротея. – Урочисті приготування. Цілий день тривали святкові богослужіння в усіх церквах монархії. Численні пари прагнули одружитися в один день із цісарем і його нареченою. Відбувалися благодійні аукціони. Було написано кілометри вітальних віршів. Архієпископові Відня кардиналу Раушерові асистували під час вінчання понад сімдесят єпископів. У момент обміну перснями вистрілили перші гармати, сповіщаючи, що Елізабет стала імператрицею. Ну, а далі – знову вітання, святкові трапези, подарунки…

– А що з першою шлюбною ніччю? – спитав Крістіан. – Заробила вона свої 12 000 гульденів?

– Згодом в одному з листів Сіссі обурювалася звичаєм, коли нареченій дому Габсбурґів після виконання подружніх обов’язків на ранок давали гроші, – сказала Доротея. – Якщо тобі цікаво, можу пошукати у своїх записах цей лист. Він досить відверто передає погляди Сіссі на одруження. Неймовірно прогресивно як для того часу.

– О, дуже цікаво! – сказав Крістіан. – Я взагалі люблю історичні дослідження з перспективи таких дрібних життєвих подій. Не про те, як відбувались історичні битви та як приймали доленосні політичні рішення, а про те, в кого у той момент болів зуб, а у кого вдома народжувала дружина, а хто був закоханий і боявся видати себе. Ну, і таке різне. Відразу переносишся в атмосферу того часу.

– Це точно, – погодилася Доротея. – Так-от, шлюбна ніч. Елізабет насправді пощастило, бо Франц Йозеф на час їхнього одруження вже був доволі досвідченим у любовних справах. Згідно з традицією, його генерал-ад’ютант Ґрюне підшуковував йому гідних коханок протягом багатьох років. Тож на той момент, коли бідній переляканій шістнадцятирічній Елізабет довелося виконувати подружні обов’язки, Франц повів себе як джентльмен і протягом перших двох ночей лише ніжно цілував дружину та заспокоював її.

– Знову три дні? – засміявся Крістіан. – У них якийсь церемоніальний стандарт.

– Так-так, – усміхнулась у відповідь Доротея. – Цілий двір теж напружено стежив за подіями і не міг дочекатися, коли ж нарешті все відбудеться. Найбільше нетерпеливилась ерцгерцогиня Софія, і вона щоранку вдиралася до молодят під час сніданку, щоби «привітатися». Ці моменти описано в численних листах, зокрема й Софіїних. Нікому не спадало на думку, яким брутальним таке втручання могло бути для юної нареченої, котра звикла, що її інтимність поважають. До того, що імператриця постійно перебуває на людях, Сіссі доведеться ще призвичаюватись. І ось на ранок третього дня мати імператора нарешті залишилася задоволена. А Сіссі виплатили обіцяну нагороду. Про свої відчуття і почуття в той момент вона знову не пише.

– А сторінки щоденника мокрі? – засміявся Крістіан.

– Ну, вже підсохли, хоча чорнило розмазане, – відповіла Доротея. – О, а ми, здається, вже підлітаємо.

Доротея і Крістіан здивовано роззиралися довкола в порожньому аеропорту. Вони ще ніколи не бачили, щоби такий велетенський і сучасний аеропорт посеред дня був цілковито безлюдним. Їхній літак був єдиним, який приземлився. Щоправда, незважаючи на це, їм довелося вистояти чергу під час паспортного контролю, бо зі семи чи восьми кабінок, де мали би перевіряти паспорти, працювала тільки одна. Та це можна було зрозуміти: якщо немає рейсів, то й кількість персоналу обмежена.

Вони забрали валізки і вийшли через великі розсувні двері. За дверима їх чекала Рут із двома букетами квітів.

– Рут! – вигукнула Доротея. – Як давно ми не бачилися! Знайомся: це – Крістіан.

Вони потиснули одне одному руки й пішли до таксі.

– Чому тут так порожньо? – запитав Крістіан, умощуючись на задньому сидінні автомобіля.

– Аеропорт збудували нещодавно. До того літаки прилітали отуди, – вона показала рукою в бік старого аеропорту, який можна було побачити з вікна машини.

– Теж гарний, – сказала Доротея.

– Гарний, але дуже маленький і незручний. Такий літак, як ваш, там би обслуговували години дві, якщо не більше, – пояснила Рут.

– Жах! – злякався Крістіан. – Добре, що є новий аеропорт. А коли саме його збудували? Зовсім свіжий?

– Так, – кивнула Рут. – Пригадуєте, був Чемпіонат Європи з футболу, який проводили Польща й Україна?