Умберто Еко - Ім'я рози

Впав зі сміху Ґавдерих Захарія захоплений, Простягнувшись на ліжку, Повчає Анастасій… (лат.).

І. ар. Про вислови деяких дурнів, II. сир. Єгипетська книжка про алхімію, III. Пояснення магістра Алькофріби про вечерю блаженного Кипріяна, єпископа Карфагенського, IV. Безголова книга про безчестя дівиць і любовні походеньки повій (лат.).

Сувора обережність (лат.).

Мається на увазі папір, який тоді був рідкістю.

Голос, дихання, биття (лат.).

Матеріальна підміна (лат.).

Як сказане… як суще (лат.).

Про безчестя дівиць і любовні походеньки повій (лат).

1 Кор 7, 9.

Див. Йов, 8.

3 усього тіла язик зробив (лат.).

Помилуй (лат.).

Од 10, 4; 9.

Фаларіс — тиран міста Акраганта (суч. Агрідженто, Сицилія), який правив у VI ст. до Р.Х. і славився своєю жорстокістю. Своїх ворогів, за легендою, він підсмажував у величезному розжареному мідному бику (див.: З Мак 5, 12–27).

Треба відкинути драбину, піднявшись по ній (старонім.).

He в землетрусі Господь (лат.). Див.: 1 Цар 19, 11.

Нічиєю річчю (лат.).

Бери і читай (лат.). Ось як св. Августин у своїй Сповіді оповідає про своє навернення: якось, будучи в пригніченому настрої, він почув голос, який сказав йому: «Бери і читай». Він відкрив навмання Біблію, прочитав слова з Рим 13,13–14, і душа його умиротворилася.

Де тепер слава Вавилона? (Лат.) Цитата з поеми Бернарда Клюнійського (XII ст.) «De contemptu mundi», гіркої сатири на занепад і зіпсутість церкви.

Цитата з відомого вірша Франсуа Війона (1431–1463) (переклад Григорія Кочура).

Натяк на твір німецького гуманіста Себастьяна Бранта (1458–1521) «Корабель дурнів».

Як хосенно, як приємно і як солодко сидіти на самоті, мовчати і розмовляти з Богом! (Лат.) З твору Томи Кемпійця «Soliloquium Animae».

Бог — чисте ніщо, його не торкається ні «тепер», ні «тут»… (Нім.) — цитата з німецького поета Анґелуса Силезіуса (1624–1677).

Вчорашня роза зостається в імені — голі маємо ймена (Лат.). Цитата з поеми Бернарда Клюнійського (див. вище).