Умберто Еко - Ім'я рози

Я (лат.). Це одна з неймовірних історій, що їх наводить Вергілій Граматик у своїх «Витягах» (див. Глосарій).

Во ім'я отця і доньки (лат.).

Тут живуть леви (лат.). Так писали на стародавніх картах, позначаючи незнані землі.

Про образи (лат.).

Джерело раю (лат.).

Поверх дзеркала, або за дзеркалом (лат.).

Над дзеркалом (лат.).

Четверта Ахеї, тобто Греції (лат.).

Дзеркало кохання (лат.).

Хто душу з'єднує з тілом порочними і бурхливими зв'язками, цим він і в душі, і в тілі ушкоджує те, що конечне для життя, і душу свою ясну і чисту плотською хіттю збурює, і тіла чистоту і охайність тим самим знищує, забираючи те, що потрібне для життя (лат.).

Чорна і гірка (лат.).

Книга всеохопна (лат.).

Любовне переповнення (лат.).

Замисли (лат.).

Кіт (лат.).

Про закони (лат.).

На його образ (лат.).

Цитата з твору Одона (880–942), другого настоятеля Клюнійського абатства.

[Сліпота] деяких вимагає (лат.).

До засновника правила (лат.).

З-посеред декількох [вчених мужів] (лат.).

Ворог миру (лат.).

Тому що [ум] деяких мужів (лат.).

Серед наших дібр (лат.).

Громадський закон (лат.).

1 Тим 6, 8.

Вийшов Той, хто сіє (лат.).

Йдеться про так званого «Буриданового осла» (див. Глосарій).

Імена є наслідком речей (лат.).

Бут2,19.

Ім'я (лат.).

Імена (лат.).

Три книги про рослини (лат.).

Скарбниця зілля (лат.).

Од 9,1–8.

Свята Римська [церква] (лат.).

У словах (лат.).

Хто не має коня, той ходить пішки (лат.).

Без злоби (лат.).

Псів господніх (лат.), тобто домініканців.

Слався, царице (лат.). - латинська хвалебна пісня, присвячена Богородиці.

Божим, що виріс з кореня віри (лат.)

Согріши за нас… помилуй нас… звільни нас від благого… помилуй… дай мені зіпсуття моє… проклянімо Господа… отвори зад мій… окропи спермою твоєю, і буду я нечистий (лат.).

Диявольський зв'язок (лат.).

Од 22, 18, 19.

Див. Мт 25,41.

Вельможі сиділи і на мене змовлялися, лихі гонили мене, подай мені допомогу, Господи, мій Боже, спаси мене через твоє велике милосердя! (лат.). Див.: Пс 118/119, 23 — 118,23,86 і 117,25.

Тони в григоріянському співі: нисхідний тризвук, інтервал знизу вверх, інтервші зверху вниз, висхідний тризвук (лат.).

Неписьменний абат (лат.).

Квадратний доктор (лат.).

Найменшу різницю запахів (лат).

День гніву (лат.) — початкові слова знаменитого католицького гімну.

Скурві сини (лат.).

На краю Африки, амінь (лат.).

Чорна, але гарна (лат.). Див.: ПП 1,5.

Смерть — спочинок для подорожнього, кінець усіх трудів (лат.).

Алюзія на сучасного французького філософа-постмодерніста Ж.-Ф. Ліотара, творця нарратології. У романі немало таких прихованих натяків на сучасні реалії.

Щоб вибухнув сміхом, від реготу скорчився! (Лат.).

Багатий на сльози сей день, Коли встає з попелу Провинний муж на Суд: Боже, пощади його! Милосердний Господи Ісусе, Дай їм супокій (лат.).

Вечеря Кипріяна (лат.).

Монаших витівок (лат.).

Я любив жартувати; то ж прийми це, Папо Йоане. А якщо хочеш, й сам можеш посміятися (лат.).