Владислав Ивченко - Найкращий сищик імперії на службі приватного капіталу. 1910-1914

Здесь есть возможность читать онлайн «Владислав Ивченко - Найкращий сищик імперії на службі приватного капіталу. 1910-1914» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 2013, ISBN: 2013, Издательство: Темпора, Жанр: Иронический детектив, Исторический детектив, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Найкращий сищик імперії на службі приватного капіталу. 1910-1914: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Найкращий сищик імперії на службі приватного капіталу. 1910-1914»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Після виходу у відставку колишній філер Київського охоронного відділення Іван Карпович Підіпригора купує на зібрані гроші невеликий хутір Курбани Роменського повіту Полтавської губернії, де збирається вести спокійне життя провінційного землевласника. Та спокій йому дуже швидко набридає, тож Іван Карпович охоче починає займатися цікавими справами і поступово стає справжнім приватним детективом, а потім і зіркою пригодницької літератури всієї Російської імперії.

Найкращий сищик імперії на службі приватного капіталу. 1910-1914 — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Найкращий сищик імперії на службі приватного капіталу. 1910-1914», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

– Мені випала честь зачитати вірш, який я написав з нагоди прибуття Ксенії Дмитрівни на квітучу Слобожанщину! Цей вірш усі оцінили, Павло Іванович аж сльозу пустив, розчулився на місці, де я описую красу тутешньої природи!

– Так ви діамант бачили? – питаю я наввипередки, бо боюся, що ось зараз почне граф вірш свій читати і на одному ж не зупиниться, бо в нього тих віршів хоч греблю гати, а я людина проста, до поезії незвична, тільки починають вірші ті читати, одразу засинаю. Найкраще снодійне вони для мене.

– Так! Він на Ксенії Дмитрівні був! Ох, як він виблискував! Іване Карповичу, я в житті такого не бачив! Одне слово, «Зірка Сходу»!

– А коли ви вийшли, то пані Ксенія залишилася в кімнаті?

– Та зачекайте ви, Іване Карповичу! Зачекайте! Я ж іще не розповів, яке враження справив мій вірш на Ксенію Дмитрівну! Це, я вам скажу, було щось!

Далі Маєвський з півгодини розповідав, як вразив усіх і особливо співачку своїм віршем. Переповідав про це кілька разів, і кожного разу з’являлися нові подробиці. Бо спочатку Пяльцева сказала «Браво!», потім «Браво!» супроводжували оплески, далі з’явилися ще й сльози в прекрасних очах співачки, а потім дійшло до того, що Ксенія Дмитрівна вклонялася перед поетичним талантом Маєвського. Бідний граф, коли це розповідав, так аж почав задихатися, а коли закінчив, то відкинувся в сидінні геть виснажений. Це вміти треба – так захоплюватися власним талантом.

– А що було після того, як ви вийшли з кімнати?

– Я залишився стояти біля дверей, хотів узяти автограф, але там уже стояли два кадети і всередину не пускали. Потім з кімнати вийшов імпресаріо Ксенії Дмитрівни, мсьє Пфальц, він сказав, що зірка перевдягаються і зосереджуються перед концертом, то турбувати не можна. Я чекав, поки вона вийде. А коли вона з’явилася у чудовій червоній сукні, я так розхвилювався, що забув про автограф і поспішив до зали, щоб не пропустити жодної миті співу прекрасноокої Ксенії Дмитрівни!

– А потім вона повернулася, і діаманта вже не було?

– Так! Вона ж мусила одягти його для виступу в другій частині концерту. Зайшла всередину, минуло лише кілька хвилин, коли вона вибігла схвильована та розгублена! Покликала мсьє Пфальца. Той зайшов до кімнати, а потім вибіг, переляканий.

– Ви це самі бачили?

– Так, я ж одразу побіг до її кімнати, щойно Ксенія Дмитрівна доспівали останню пісню. І там перебував, і все бачив! Імпресаріо вибіг і за кілька хвилин повернувся з начальником корпусу. Зайшли всередину, з кімнати почувся плач Ксенії Дмитрівни, і тут усі захвилювалися! Потім прибіг Павло Іванович Харитоненко, це ж найбільший сумський багач.

– Та я знаю, хто такий Павло Іванович, – киваю я, бо ж Харитоненкові належать усі навколишні цукрові заводи, і йому здають буряк восени. Не просто багата людина, а дуже багата. Той самий кадетський корпус своїм коштом побудував. Півтора мільйона рублів витратив.

– Ото вони зібралися, щось думати почали. А публіка як у залі хвилюється, чекає другої частини. Взагалі міг бути скандал величезний. Тоді Харитоненко пообіцяв, що особисто відшкодує вартість діаманта, якщо його не знайдуть. Ксенія Дмитрівна пішла співати друге відділення, а в корпусі розпочалися пошуки.

– Охоронців перевірили?

– Одразу ж! Обшукали, забрали зброю. Але кадети стояли на своєму, що ані на крок від дверей не відходили. Начальник корпусу запевняв, що надійні хлопці, найкращі. Але погодився їх арештувати, бо ж більше підозрюваних не було.

– Двері точно одні? Ніяких таємних ходів до кімнати немає?

– Двері одні! При мені молотком обстукали все: і стіни, і підлогу, і стелю, шукали якийсь лаз, але нічого не знайшли.

– А вікна?

– Зачинені були й увібрані в ґрати. Та й на другому поверсі, а там поверхи високі, по чотири метри кожен!

– Дивно.

– І я про що! Вся ця історія надзвичайно дивна! Ніхто не знає, що й думати! Тому я і запропонував вас запросити, як людину з величезним досвідом і славою сищика, для якого немає заскладних справ!

– Ну, ви ото вмієте сказати. І вас послухали? – дивуюся я, бо ж розумію, як той же Павло Іванович на графа дивиться. Та в Харитоненка прикажчик більше за рік отримує, аніж усе майно Маєвського коштує. А серед людей поважних все у грошах вимірюється. Грошах чи славі. А як ні того, ні іншого, то хто там слухатиме людину?

– Послухали, звісно! – запевняє граф. – До того ж, підтвердили ваші таланти і Микола Ісидорович Хомутинський, і Олексій Посульський!

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Найкращий сищик імперії на службі приватного капіталу. 1910-1914»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Найкращий сищик імперії на службі приватного капіталу. 1910-1914» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Найкращий сищик імперії на службі приватного капіталу. 1910-1914»

Обсуждение, отзывы о книге «Найкращий сищик імперії на службі приватного капіталу. 1910-1914» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x