Ю Несбьо - Син

– Ти можеш відкрити для себе щось нове, змінивши перспективу огляду і свою позицію, – сказав він. – Таким чином твій погляд проникає в мертві зони огляду. Їдьмо.

Вона влаштувалась на пасажирському сидінні, він завів мотор, і машина рушила гравієм до воріт. Карі тримала рот на замку. Чекала. Перш ніж виїхати на шосе, він зупинився і якийсь час уважно озирався навсібіч – праворуч, ліворуч, як мають звичку робити обережні літні водії-чоловіки. Карі завжди вважала, що це пов’язано з нижчим рівнем тестостерону. Але зараз її осяяло – майже як відкриття, – що будь-яка раціональність спирається на досвід.

– Принаймні один постріл було зроблено з ліфта, – сказав він, прилаштовуючись за якимсь «вольво».

Вона досі не вимовила жодного слова.

– Твоє заперечення?…

– Це не відповідає матеріалам з місця злочину, – сказала Карі. – Знайдені на місці кулі – це саме ті, від яких загинули жертви. І ці кулі знайдені під тілами. Жертви мали лежати на підлозі, коли їх розстрілювали. З ліфта їх неможливо було застрелити під таким кутом.

– Неможливо. І до того ж у чоловіка, убитого пострілом у голову, на шкірі були ознаки порохового опіку, а в іншої жертви – спалені бавовняні волокна сорочки навколо вхідного кульового отвору. Що свідчить…

– …що вони були застрелені з близької відстані, коли лежали на підлозі. Це підтверджують також знайдені поруч стріляні гільзи і кулі в мостинах.

– Правильно. Та чи не здається тобі дивним, що двоє чоловіків спершу впали на підлогу, а вже потім їх було застрелено?

– Можливо, вони так перелякались, побачивши пістолет, що запанікували і заточились, перечепились. Чи їм наказали лягти, а тоді розстріляли.

– Резонно. А твою увагу нічим не привернула кров навколо тіла, що ближче до ліфта?

– Тим, що її дуже багато?

– Так.

З того, як він вимовляв фрази, розтягуючи слова, вона розуміла, що головне в його міркуваннях іще попереду.

– Кров текла з голови жертви й утворила калюжу, – сказала вона. – Це означає, що його не переміщали після того, як застрелили.

– Так, але край калюжі розбризканий. Начебто розбризканий. Іншими словами – кров текла, заливаючи ділянку, на яку вона раніше з силою бризнула з його голови. І з урахуванням довжини і діапазону струменя крові, жертва мала стояти, коли її застрелили. Саме тому Нільс рачкував над тілом з лупою – він не міг поєднати наочну картину слідів крові з уявленням слідства про хід подій.

– Але ти можеш?

– Звісно, – просто сказав Симон. – Убивця зробив перший постріл зсередини ліфта. Куля пройшла через голову жертви і залишила отвір, який ти бачила в стіні. А гільза від того набою впала на підлогу ліфта…

– …покотилась похилою поверхнею і впала у щілину і – додолу, в шахту ліфта?

– Так.

– Але… як же… куля в мостині?

– Вбивця вистрелив у жертву ще раз, з близької відстані.

– Вхідний отвір…

– Наш друг з КРИПОСу думав, що вбивця застосував зброю великого калібру, але якби колега більше тямив у балістиці, він би помітив, що порожні гільзи від набоїв невеликого калібру. Тому великий вхідний отвір – це насправді два невеликих вхідних отвори однієї рани від двох куль, які вбивця намагався видати як рану від одного пострілу. Ось чому він видалив першу кулю, що застрягла в стіні.

– Отже, то не була давня вибоїна, як гадав криміналіст, – підхопила Карі. – Тому на підлогу під нею насипався свіжий тиньк!

Симон посміхнувся. Вона бачила, що він був задоволений нею. І, на власний подив, вона відчула, що це її тішить.

– Подивись на опис типу зброї і серійний номер на гільзі. Вид набоїв відрізняється від того, що ми знайшли на першому поверсі. Це означає, що, стріляючи з ліфта, вбивця застосовував іншу зброю, ніж та, яку він згодом застосував до лежачих жертв. Я думаю, балістики зможуть довести, що останні постріли було зроблено з власної зброї вбитих.

– З їх власної?

– Це вже з твоєї парафії, Адель, але, як на мене, було б важко повірити, що троє типів у наркодилерському лігві сиділи геть беззбройними. Вбивця забрав їхню зброю з собою, щоб ми не виявили, що він скористався нею.

– Твоя правда.

– Питання в тому, звісно, – вів далі Симон, прилаштовуючись за трамваєм, – чому для нього так принципово, щоб ми не знайшли першу кулю і порожню гільзу.

– Хіба це не очевидно? Відбиток від ударника дасть нам серійний номер пістолета, а Реєстр вогнепальної зброї дуже скоро приведе нас до…

– Дарма. Подивись на торець гільзи. Там немає номерного відбитка. У вбивці старий пістолет.