Ю Несбьо - Син

– Мерщій заходь, жиропа! – прогарчав Калле, ширше відчиняючи двері.

Тіло африканця поперло з коридору через поріг усередину, як дріжджове тісто з діжки. Калле глянув на його обличчя і побачив цілковито осклянілий вираз. Наче у щойно виловленої глибоководної риби, очі вилізли з орбіт, рот безгучно роззявлявся і стулявся.

– Касіусе!

У відповідь з рота африканця вилізла велика рожева бульбашка і луснула на губах. Калле уперся ногами в стіну, намагаючись посунути чорну гору і знову зачинити двері, але марно. Тоді він нахилився і став тягнути його всередину. Заважкий. Пістолет! Касіус завалився на свою власну руку зі зброєю. Ставши над його тілом, Калле відчайдушно намагався просунути під нього руку, але тільки марно перемацував важкі рулони сала, не надибуючи похованого під ними пістолета. Він устромив під опасисте тіло руку по лікоть і глибше, коли почув кроки з коридору. Він знав, що зараз станеться, спробував відскочити, але запізно. Удар дверима по голові, і він знепритомнів.

Коли Калле прийшов до тями, він лежав горілиць, дивлячись на хлопця у фуфайці і жовтих гумових рукавичках, що стояв над ним, націливши на нього пістолет. Калле повернув голову, але нікого більше не побачив, крім Касіуса, що лежав на порозі, як був, наполовину ввіпхавшись в офіс. З теперішньої точки огляду Калле міг бачити ствол пістолета, що стирчав з-під черева Касіуса.

– Чого ти хочеш?

– Хочу, щоб ти відімкнув сейф. У тебе сім секунд.

– Сім?

– Я почав відлік перше, ніж ти очуняв. Шість.

Калле звівся на ноги. Він був наче п’яний, але дошкандибав до сейфа.

– П’ять.

Він повернув комбінаційне коліщатко.

– Чотири.

Остання цифра, і сейф відчиниться, а грошей не стане. Гроші він зобов’язаний буде особисто повернути – такі правила.

– Три.

Він вагався. А що якби він спромігся вихопити пістолет з-під Касіуса…

– Два.

Кент справді стрілятиме чи він блефує?

– Один.

Кент, не змигнувши оком, застрелив уже двох, третій труп його не збентежить.

– О’кей, – сказав Калле, відступаючи вбік.

Він не мав сили дивитись на купи банкнот і гору мішечків з героїном.

– Клади все сюди, – наказав хлопець, передаючи йому червону спортивну торбу.

Калле зробив, як йому звеліли. Не поспіхом, але й не повільно – просто складав вміст сейфа в торбу, а його мозок автоматично підраховував. Двісті тисяч крон. Двісті тисяч…

Коли він закінчив, кент наказав йому кинути сумку на підлогу перед ним. Знову Калле зробив, як йому звеліли. Відтак він зрозумів: якщо йому судилося дістати кулю, це станеться зараз. На цьому місці. Грабіжникові він більше не потрібен. Калле зробив два кроки в бік Касіуса. Він повинен заволодіти пістолетом.

– Якщо ти цього не зробиш, я тебе не застрелю, – сказав хлопець.

«Він що, холера, читає думки?»

– Поклади руки за голову і виходь у коридор.

Калле вагався. Чи може це означати, що кент збереже йому життя? Він переступив через Касіуса.

– Притулись до стіни з піднятими над головою руками.

Калле зробив, як йому наказали. Він повернув голову. Побачив, що хлопець уже взяв пістолет Пелвіса і тепер сидить навпочіпки коло Касіуса, запхавши під того руку, але не спускаючи очей з Калле. Він спромігся дістати пістолет Касіуса.

– Витягни кулю зі стіни, коли твоя ласка, – чемно попросив хлопець і показав рукою.

Калле згадав, де він бачив його раніше. Понад річкою. Це був той самий бігун. Він, мабуть, пішов за ними, вистежив. Калле подивився вгору і побачив розплющену кулю там, де вона застрягла в стіні. Тоненька цівка крові залишила слід на стіні, показуючи, звідки вона потрапила туди – з голови Пелвіса. Ця перешкода загальмувала політ кулі, тож Калле зміг виколупати її нігтями.

– Дай сюди, – сказав хлопець і прийняв кулю вільною рукою. – Тепер я хочу, щоб ти знайшов іншу мою кулю і дві порожні гільзи. У тебе тридцять секунд.

– А що робити, якщо інша куля всередині Касіуса?

– Я так не думаю. Двадцять дев’ять.

– Чувак, поглянь на цю гору сала!

– Двадцять вісім.

Калле впав на коліна і почав шукати. Він проклинав себе за те, що пошкодував грошей на яскравіше освітлення.

На рахунок «тринадцять» він знайшов чотири гільзи Касіуса й одну з пістолета кента. На «сім» він знайшов іншу кулю, ту, якою кент відкрив по них вогонь: напевне, вона прошила Касіуса навиліт і зрикошетила від броньованих дверей, бо на металі залишилась невелика вм’ятина.

Зворотний відлік завершився, а він усе ще не знайшов останню гільзу.